Лісабон - столиця, головне місто і порт Португалії - розташований на атлантичному узбережжі, в гирлі річки Тежу. Це найбільше місто держави. Населення Великого Лісабона становить 2,3 млн. чоловік. Місто розкинулося на семи пагорбах, що уступами спускаються у бік річки Тежу. Тому в Лісабоні багато сходів і фунікулерів, які поряд з іншими особливостями надають йому чарівну своєрідність. Буквально в декількох метрах від найнапружених транспортних магістралей великого міста починаються круті сходи, що ведуть у тихі куточки, де співають канарки, де ідилічні парки з блискучими ставками примушують забути про  тісноту міських лабіринтів. Багато вулиць вимощені вапняковими брусками. Часто трапляються зручні оглядові тераси (мірадору), що є особливістю Лісабона. У місті в строкатій мозаїці злилася архітектура всіх стилів - Лісабон живе в протиріччях меланхолійного декадансу з міфами прогресу. Безумовно, це одне з найгарніших міст світу.

Назва міста походить від фінікійського словосполучення «Alis Ubbo» - «улюблена бухта». Першими жителями, що поселилися на території сучасного Лісабона, були фінікійці. Близько 1200 р. до н.е. вони заснували тут поселення, що було комерційної зупинкою на перетині морських шляхів. Місто було засноване римлянами в I ст до н.е. До 1147 року місто знаходилося в руках у арабів, а потім було завойоване першим королем Португалії. Столицею країни Лісабон став у 1255 році. За свою довгу історію він побував під управлінням Римської імперії, арабів, іспанців, пережив навалу наполеонівських військ, а також землетруси, пожежі, епідемії чуми та інквізицію. Дуже трагічним для Лісабона став землетрус 1775 року, після якого було зруйновано багато архітектурних пам'ятників. На щастя, в Португалії знайшлася людина унікальних здібностей та енергії - маркіз де Помбал. Саме він очолив роботи з будівництва фактично нового міста. З середини XIX в. Лісабон почали розширювати і прикрашати відповідно до нових уявлень про міську архітектуру. Першим кроком в цьому напрямі було будівництво помпезної магістралі Авеніда-да-Лібердаде. Велику увагу міському будівництву приділяв у 30-і й 40-і роки минулого століття і режим Салазара: виникли нові громадські будівлі, площі і цілий квартал Альваладе. Найкращим твором періоду диктатури став висячий міст через Тежу  (1966 р.).

Сучасний Лісабон - це 9 кварталів і райони (колись приміські) Peштелу (Restelo) та Бенфіка (Benfica). Центр краще оглядати пішки. Головна площа міста Россіу (Rossio) офіційно носить ім'я короля Педро IV (відкриємо секрет: пам'ятник монарху - це насправді пам'ятник австрійському імператору Максиміліану, що так і не був відправлений до Нового Світу). Тут же за фонтанами видно фасад національного театру Дона Марія II (побудований в 1840 р), поруч височіє статуя батька-засновника тутешнього театру Жиля Вінсенте (на цей раз все без обману!). Ділове і торгове нижнє місто - Байша (Baixa), що різко відрізняється від інших районів міста своїм чітким плануванням вулиць. Тут немає ні палаців, ні церков, зате є безліч банків та магазинів. Тут же знаходиться один з  фунікулерів - ажурна металева вежа Ельовадор-де-Санта-Жушта, побудована за зразком Ейфелевої вежі в Парижі, з якої відкривається чудовий вид на верхнє і нижнє місто.

На набережній Тежу знаходиться гарна площа Праса-Ду-Комерс (Палацова) з пам'ятником Жозе I, з якою починається більшість екскурсій по місту. З трьох боків площу обрамляють будівлі міністерств і банків, а з четвертої відкривається панорама річки. Один із символів Лісабона - прикрашена барельєфами і статуями відомих людей Арка, що з'єднує площу Комерції з вулицею Аугуста. Площу перед Ратушею (1865 р.) прикрашає кручена кам'яна колона Пелорінью, символ міського правосуддя, яку в колишні часи використовували в якості ганебного стовпа.

Символом середньовічного Лісабона, звичайно, є кафедральний єпископальний собор Se, звідки пряма дорога веде до фортеці св. Георгія в гирлі річки Тежу і в найстаріші міські квартали Моурарія (Mouraria) і Алфама (Alfama). Ім'я Алфама (значить «фонтан») кварталу дали ще араби. І тут довгий час селилися емігранти, тому і архітектура його вельми строката і колоритна.

Заснована вестготами фортеця Сан-Жоржі (Св. Георгія, V ст.) знаходиться на пагорбі у східній частині міста. За свою довгу історію фортеця не раз перебудовувалася, служила і королівською резиденцією, і в'язницею, тут Васко да Гама відсвяткував успіх своєї експедиції до Індії, а зараз з оглядового майданчика фортеці можна насолодитися чудовою панорамою міста. Навколишнє підніжжя кріпосного пагорба - район Алфама - є найстарішою частиною міста, звідси й починався спочатку римський, а пізніше - мавританський Лісабон. Невисокі кам'яні будинки з черепичними дахами обрамляють круті живописні вулиці Алфами, замощені бруківкою.

У старовинному західному районі Белен височіє найвражаюча архітектурна споруда Лісабона - монастир Жеронімуш (1502 р.) в стилі "мануеліно", заснований на честь відкриття Васко да Гамою морського шляху до Індії. У пантеоні монастиря знаходяться могили Васко да Гами, поета Камоенса і короля Мануеля I, а перед   монастирем розбитий прекрасний парк з пам'ятником Першовідкривачам. Монастир Жеронімуш внесений до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Ще одним символом Лісабона вважається  Торре-де-Белен (Беленськая вежа) в стилі португальської готики - колишній маяк і сторожовий пост. Побудована в 16 столітті, вежа - один з кращих зразків стилю мануеліно - знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Її прикрашають ліхтарі, ажурні венеціанські балкони, кам'яне різьблення, статуя Мадонни Мореплавців під величезним балдахіном і скульптура носорога. Зсередини ж вежа виглядає досить похмуро - раніше тут була в'язниця.

По вулиці Белен можна дійти до Беленського палацу з резиденцією президента республіки, колишнім королівським манежем і унікальним Музеєм карет. Звідси вже видно розташовані на лівому березі річки знаменитий "Міст 25 Квітня" - найдовший міський міст в Європі (2278 м) і величну статую Христа з розпростертими руками, зведену в 1959 році. Значна статуя (200 м разом з постаментом) - вираз подяки Богу за те, що Португалія залишилася осторонь від участі у Другій світовій війні.

Морський Музей Лісабону, один з кращих в Європі, розповідає про часи морського панування португальського флоту. Музей був заснований в 1863 р. королем Луїсом, неподалік від монастиря Жеронімуш. Експозиція музею складається з 16 000 предметів, а також безлічі фотографій, моделей, планів і креслень кораблів, морської артилерії, мундирів.

Лісабонський національний музей старовинного мистецтва - один з кращих мистецьких музеїв Європи. Він був заснований в 1884 році і містить обширну колекцію живопису, скульптури і португальського мистецтва, золотих і срібних виробу, посуду. Також важливу роль в музеї грає колекція предметів з колишніх португальських колоній. Будівля музею складається з 2 з'єднаних між собою будівель: палацу графа Альвора (XVII ст .) та будівлі старого монастиря Санто Альберто, які також мають велику історичну цінність.

Столицю Португалії Камоенс назвав "найгарнішою принцесою світу, до ніг якої схиляє сиву голову сам океан".

Завантажити мапу Лісабона:

Lisbon-map (5.0 MiB, 257 downloads)