Париж / Paris

Ейфелева Вежа, Champ de Mars. Була споруджена до Всесвітнього ярмарку в 1889 році на честь сторіччя з дня Французької революції. Її названо іменем проектанта Густава Ейфеля. Сягає 320 метрів і була найвищою будівлею в світі аж до 1930 року. Спочатку артистична і культурна еліта міста не сприймала її, і вежа була майже зруйнована в 1909 році. Все стало на свої місця, коли вежа виявилася ідеальною платформою для антен, необхідних для нової науки – радіо-телеграфії… До першого і другого поверху можна дістатися сходами, а ліфт піднімає відвідувачів на саму  вершину, звідки відкривається чудовий вид. Плата за вхід: (ліфт до вершини): EUR 17.00 для дорослих.

Собор НотрДам 6, Place du Parvis de Notre Dame, метро: Cite. Працює з 8.00 до 18.45. Міський собор визначають
як одне з найбільших досягнень готичної архітектури. Його будівництво відбувалось на місці християнської базиліки протягом 1163-1345 рр.; масивний інтер’єр може вмістити до 6 000 віруючих.   Руйнування, викликані часом, людьми і трагедіями нескінченних воєн, протягом багатьох століть спотворювали первісний вигляд церкви. Радикальна переробка була здійснена Віолле ле Дюком з 1844 по 1864 рр.  Саме він створив ірреальний світ химер – демонів, фантастичних і дивовижних птахів, гротескних фігур злісних монстрів, що виглядають з найнесподіваніших місць.


Тр
иумфальна арка  –Place Charles de Gaulle Etoile, метро / RER: Charles de Gaulle Etoile. Арка була замовлена ​​Наполеоном в 1806 році на честь перемоги французької армії в битві під Аустерліцем, Проте, арку, що обійшлася в десять мільйонів франків, було закінчено Луї-Філіпом лише в 1836 році. Імператору так і не вдалося проїхати через закінчену, справжню версію арки, проте це сталося під час його похоронної процесії в 1840 році. Це дійсно вражаюча пам’ятка, висотою в 50 метрів і шириною в 45 метрів. Тут розташована могила невідомого солдата, убитого в Першій світовій війні, а також  вогонь, запалений на честь всіх полеглих у боях.  

Avenue des ChampsElysees (2 кілометри в довжину і 70 метрів в ширину)  довго було символом стилю і радощів життя Парижа. Штовханина в закладах харчування, у виставкових автомобільних салонах, у кіно не можуть затьмарити блиск авеню. Воно все ще залишається ідеальним місцем для вечірніх прогулянок.

Площа згоди (Place de La Concorde)метро: Concorde – найвідоміша площа в Парижі, знаходиться у східній частині Єлисейських полів (Champs-Elysees). Цю площу будували з 1757 до 1777 роки. Площа Згоди – найбільша в місті. Від неї в трьох напрямах відкривається чудова панорама, з півночі вона частково прикрита палацами XVIII століття. На площі є величезні фонтани з вісьма монументальними статуями, що уособлюють головні міста Франції. У центрі площі височіє обеліск, вивезений з Луксора (Єгипет) -гранітний моноліт заввишки 23 м, поцяткований ієрогліфами. Цей обеліск представляє великі справи і досягнення Єгипетського фараона Рамзеса II. Подарований французькому королю Карлу V правителем Єгипту, обеліск – найстаріший пам’ятник Парижа.

Лувр (Louvre) – один з найстаріших, а також найбагатший музей світу. Протягом століть був фортецею, в’язницею, резиденцією французьких королів і академією. Сім відділів музею висвітлюють розвиток мистецтв від античності до XIX ст – Стародавній Єгипет; Стародавній Схід і Ісламське мистецтво; Давньогрецьке, етруське і давньоримське мистецтво; Скульптура, Живопис, Художні вироби; Графіка. Перше, що прагнуть подивитися всі туристи – це Портрет Мони Лізи, Венеру Мілоську, картину Жака Луї Давида «Коронація Імператора Наполеона та Імператриці Жозефіни в соборі Паризької Богоматері».

Базиліка Сакре-Кер35, rue du Chevalier-de-la-Barre, метро: Anvers. Ця римсько-візантійська базиліка з видом на Монмартр розташована в одному з наймальовничіших районів Парижа. Її чітко окреслений купол підноситься над дахами будинків, а власне базиліка є ідеальним панорамним майданчиком. Усередині мозаїка Христа і крипта викликають особливий інтерес. Її будівництво на замовлена ​​католицької церкви почалося в 1875 році під пильним наглядом архітектора Пола Абаді, і було остаточно завершено в 1914 році.

Place des Vosgesметро: Bastille, Saint-Paul. Район “Marais” довгий час був болотом  до  1605 року, коли король Генрі ІV вирішив перетворити його в місце проживання паризької аристократії. Він збудував у ряд навколо квадратного периметра 36 симетричних будинків з аркадами на цокольному поверсі, великими горищними вікнами  і вишуканими повзучими рослинами на стінах.   З 1832 по 1848 Віктор Гюго жив в будинку № 6, в якому зараз існує музей.

Район La Defense. За межами столиці, хмарочоси і будівлі, виконані в сучасному архітектурному стилі, складають новий неофіційний район в Парижі, де розташовуються офіси більшості найбільших французьких фірм і корпорацій. Велика арка (La grande Arche), побудована в 1989 році, завершує історичний вигляд вулиці, що проходить через Площу Згоди (La Place de la Concorde) і Лувр.

Центр Жоржа Помпіду  – ця дивна будівля викликала дебати і гарячі суперечки з моменту її створення в 1977 році. Екстравагантний  фасад цілком відповідає тим картинам, які представлені в музеї (кубісти, авангардисти та ін.). Виставкові зали, бібліотека і приголомшливі
музейні колекції (включаючи Музей Сучасного мистецтва – Musee d’Art Moderne) привертають увагу безлічі любителів живопису.

Опера (LOpera) Place de LOpera, 4.  Дизайнером оригінальної будівлі опери був Шарль Гарньє. Багато хто вважає, що ця будівля (1875 р.) – найкращий приклад архітектури XIX століття в Парижі.  Фасад прикрашений скульптурами, найвідоміша з них – ‘Танок’ архітектора Карпе (Carpeaux). Інтер’єр справді чудовий: орнаментовані сходи, велике фойє, сяючий мармур.

Бастилія (La Bastille)   130, rue de Lyon, метро: Bastille. Французький король Карл V побудував Бастилію як фортецю, що повинна була охороняти підступи до східного кордону
столиці. Після того, як Людовик XIII зробив її державною в’язницею, туди заточували єретиків і політичних злочинців. Однак 14 липня 1789 року революціонери взяли Бастилію штурмом. До 1792 року від в’язниці залишилися одні руїни, потім вона була реставрована як історичний пам’ятник. Зараз тут функціонує музей.

Люксембурзький Сад і Замок  (15, Rue Vaugirard)  було збудовано у стилі Ренесанс архітектором  Соломоном де Броссом для Марії Медичі в 1612 році виключно заради того, щоб скласти конкуренцію палацу Pitti у Флоренції.  Під час Великої Французької Революції його
використовували у якості в’язниці. Зараз тут засідає Французький Сенат. Оточують замок відомі сади, виконані в стилі класики і формалізму, оспівані навіть в піснях (Joe Dassin ‘Les Jardins de Luxembourg’). Перлиною садів є знаменитий Фонтан Медічі.

Пантеон (Place du Pantheon, метро: Cardinal Lemoine) – це свого роду склеп, розташований на вершині Лівого берега. Тут знаходяться могили Вольтера, Руссо, Віктора Гюго, Еміля Золя та ін. На куполі Пантеону представлені фрески неокласичного періоду. Будівля, сконструйована архітектором Суффло, спочатку планувалася як церква. Ще до завершення будівництва Конституційна Асамблея проголосувала за ‘перетворення’ будівлі на Республіканський Храм для поховання великих людей епохи Французької Свободи. У Пантеоні, крім гробниць, є настінний розпис автора Пюві де Шаванн, на якому зображено життя Святої Женев’єви, покровительки Парижа.

 

 

Завантажити мапу Парижа:

Paris-attractions-map (842.3 KiB, 455 downloads)