Рига – столиця і найбільше місто Латвії (735000 мешканців). Заснована в 1201р. німецькими лицарями-завойовниками. Зі вступом до Ганзейського союзу в кінці ХІІІ століття, у Ризі розпочався період розквіту, місто стрімко розвивався. У XVII ст. Ригу захопила Швеція, а з 1721р., в результаті Північної війни, Рига і велика частина Латвії перейшли до володінь Російської імперії. Рига змушена була жити за різних режимів і зазнала круті повороти в своєму розвитку: незалежність в 1918 р., потім прихід Червоної Армії в 1940р., знову незалежність у 1991 р. і, нарешті, вступ Латвії в 2004 р. до ЄС.

Стара Рига – це історична частина міста у самому центрі, впритул прилегла до р. Даугави, між Кам’яним і Вантовим мостами. За старих часів ця частина міста була обнесена муром, звідси й розпочалася вся Рига. Сьогодні Стара Рига – це найгарніша та найромантичніша частина столиці, де розташовано безліч пам’яток і обмежено рух автомобілів.

Збудований в 1330 р. як будівля керівництва Лівонського ордену, Ризький замок в подальшому постійно був резиденцією світської влади в місті. Велика гільдія, також відома в Середні століття як гільдія Св. Марії, спочатку була купецької організацією, до якої входили німецькі купці. Нова еклектична готична будівля була споруджена в 50-х роках ХІХ століття. Мала гільдія була сформована в XVIII столітті і була закритим об’єднанням ремісників та об’єднувала представників більш ніж 400 професій. Проте ремісники не мали такого істотного впливу на життя міста, як купці. Тому гільдію було названо Малою, на відміну від купецької. Вперше згаданий в 1334 році, Будинок Чорноголових належав до Великої гільдії купців. У XV столітті його орендувало інше купецьке об’єднання – гільдія Чорноголових. Будинок став їх повноправною власністю в 1713 році. Гільдія Чорноголових, що мала представництва практично у всіх балтійських містах, була об’єднанням неодружених іноземних купців. Будинки “чорноголових” поєднували в собі функції клубів та гуртожитків.
Церква Святого Якоба (1226 р.) – одна з найдавніших в Ризі. Після реформації вона деякий час належала лютеранам, у 1582 р. її бюуло віддано католицькому ордену єзуїтів. У XVII столітті будівля перебувала у власності шведського гарнізону і лише 1922 року повернено католицькій пастві. Унікальність цієї будови у тому, що церковний дзвін розташовується зовні, а не всередині.
Вперше Порохова вежа згадується на початку XIV століття, коли вона була частиною піщаних воріт – фортифікаційної системи, встановленої на Піщаній дорозі, що вела до міста і складалася з 25 оборонних веж. Починаючи з XVII століття вежа використовувалася як пороховий склад, отримавши тоді сучасну назву “Пулвертоніс”. Порохова вежа прийняла на себе основну атаку шведських військ в 1625 році, після чого перебувала в ремонті протягом 25 років.
Церква Святого Яна (ХІІІ ст.) спочатку була побудована як капела при Домініканському монастирі. Після вигнання домініканських ченців у період Реформації будівля довгий час використовувалася під господарські потреби. Свого часу тут розташовувалася збройна майстерня. У 1587-1589 рр. будівлю було перебудована і додано східну вівтарну частину. Пройшовши через стародавні ворота до Двору Яна (Яна сету), можна побачити відреставрований фрагмент оборонної стіни середньовічної Риги.

Найбільший кафедральний собор країн Балтії був заснований в 1211р. Домський собор кілька разів перебудовувався, тому в будівлі дивним чином переплітаються різні архітектурні стилі. Головною визначною пам’яткою є його орган, споруджений в 1884 році. На той час він був найбільшим у світі. Сьогодні Собор є символом Старого Міста.

Рига – це старовинна архітектура з черепичними дахами, сучасні нічні клуби, дорогі та розкішні магазини, маленькі затишні кафе, де можна зігрітися, випивши каву з ризьким бальзамом, вуличні парасольки з справжнім латвійським пивом. Це натхнення, яке завжди буде з Вами.

Завантажити мапу Риги:

Riga Must See (643.1 KiB, 237 downloads)