MONT-SAINT- MICHEL / МОН-СЕН-МІШЕЛЬ (гора Святого Михаїла) - справжнє диво Франції, внесена ЮНЕСКО до переліку культурної спадщини людства. Тільки небо і океан оточують цей гранітний острів біля берегів Нормандії. Він справді приголомшує. На вершині скелі на висоті майже 80 метрів підносяться стіни старовинного абатства. Навколо море. Лише двокілометрова дамба з'єднує острів з материком. "Пірамідою в океані" назвав Мон-Сен-Мішель невиправний романтик Віктор Гюго.

Гора Мон-Сен-Мішель завжди була оповита містичним ореолом: кельти називали це місце Могильної горою і ховали там своїх мертвих, друїди поклонялися на горі сонцю і згідно з давньою легендою саме на Могильній горі, в золотій труні, був похований Юлій Цезар. Так само, як і тисячоліття тому, прочани, мандрівники та туристи прагнуть побачити це диво, створене природою і прикрашене людиною.

Ще зовсім недавно, приблизно півтори тисячі років тому, місце, де стояла гора, було півостровом, але в V столітті грунт просів, а під час одного з припливів, які тут одні з найвищих в Європі, море повністю відрізало гору від материка. Так півострів став островом, і довгий час дістатися туди було можна під час відливу по небезпечній стежці або на човні. Сьогодні, для зручності сполучення, острів з'єднаний з материком дамбою, але все одно у дні повного і молодого місяця дістатися туди можна тільки морем. Дамбу побудували не так давно, а в середні віки острів був відокремленим і важкодоступним місцем, що і привернуло незабаром увагу ченців, які побудували біля підніжжя гори невелику каплицю і залишалися єдиними мешканцями острова до 708 року, коли Оберу, єпископу прибережного містечка Авранш, а згодом святому Оберу, з'явився архангел Михаїл і наказав побудувати на Могильній горі каплицю. Острів був перейменований на Мон-Сен-Мішель, а нову каплицю присвятили святому Михайлу. Будівництво супроводжував ряд чудес, наприклад, місце для закладки фундаменту було окреслено ранковою росою, зникла корова знайшлася на тому місці, де передбачалося закласти перший гранітний камінь, архангел Михайло ще раз з'явився єпископу Обер уві сні та вказав на джерело прісної води.

Чудеса, що відбулися на острові, привернули на Мон-Сен-Мішель безліч паломників і вже через два з половиною століття, в 966 році, на вершині Гори Святого Михайла було розпочато будівництво грандіозного бенедиктинського монастиря, який зводили майже 500 років. На вершині скелі у 1020 році почалося будівництво одного з чудес Мон-Сен-Мішеля - монастирської церкви, яка збереглася й понині. Будівництво на прямовисних скелях було надзвичайно важким, тому його закінчили тільки через сто років. Другим дивом острова вважають готичний монастир Ла-Мервей. Його наказав побудувати король Філіп II Французький у 1211 році. Це був спосіб загладити провину за те, що 1203 року спалив частину церкви св. Михайла, намагаючись відвоювати острів у його господарів - герцогів Нормандських. Монастир, в одному із залів якого проходили засідання ради лицарського ордена св. Михайла, заснованого в 1469 році королем Людовиком XI, та й весь острів не завжди був спокійним і відокремленим від світу. У середні віки в цьому місці перетиналися інтереси численних войовничих королів і герцогів, в  XV столітті, під час Столітньої війни острів перетворили на фортецю, яка успішно витримала не одну тривалу облогу англійців. При Наполеоні острів перейменували в Острів Свободи і, що найпарадоксальніше, організували там в'язницю, яка залишалася там до 1863 року, коли острів оголосили національним надбанням Франції.

Завдяки своєму дивовижному природному розташуванню, місто і монастир жодного разу за всю свою історію не були захоплені. Тому в очах віруючих монастир став символом непорушної християнської твердині, і з усією Франції сюди приїжджали паломники і люди, які вирішили служити Богу. А для сучасних туристів неприступність скелі дозволила зберегти  середньовічне місто, монастирські будівлі в готичному стилі, вузькі, звивисті вулички, сади, тераси і військові укріплення.

Карта Мон-Сен-Мішеля:

MSM-map (2.0 MiB, 86 downloads)