Каппадокія-3

02:55 – виліт  з Києва (аеропорт Бориспіль)  8кг ручної поклажі + 20 кг багажу

05:00 – прибуття до АНКАРИ.

11:00 – 12:30 СІЛЛЕ.  Після реставрації колишнє грецьке поселення в околицях міста Конья   стало ідеальним місцем для екскурсій. У Сілле можна відвідати музей-церкву Святої Анни, засновану наприкінці IV століття, піднятися на пагорб та відвідати каплицю і стародавні келії у скелях.    Тут збереглися старовинні фрески та зали, є захоронення. Посеред селища протікає річка, прикрашена великою кількістю мостів та фонтанів.

13:00 – поселення до готелю*** у м. КОНЬЯ. Це - одне з найдавніших міст не лише Туреччини, але й світу, вік якого налічує понад 9000 років. Тут легенди переплітаються з історією настільки сильно, що іноді складно відрізнити казку від реальності. Місто зберігає свої архітектурні скарби і містичні оповіді, які притягують щорічно сотні тисяч гостей з усього світу.

Сніданок

Переїзд до Каппадокії

11:30 – 12:00 По дорозі – зупинка біля СУЛТАН-ХАНУ - найбільшого середньовічного караван-сараю в Туреччині, заснованого в 1229 році за наказом султана Аладдіна Кейкубата.  Він був призначений для відпочинку подорожуючих торговців і їх тварин. Внутрішній двір комплексу включав житлові приміщення, лазню-хамам, мечеть, лікарську кімнату і стайні.

13:30 – 16:15 – каньон ИХЛАРА – спільне творіння трьох вулканів і гірської річки Меліндіз. Його довжина - близько 16 км, а глибина часом cягає 150 м. Свого часу мальовничий і багатий зеленню каньйон дуже сподобався візантійським монахам, які стали створювати в схилах церкви, монастирі й каплиці. Так, з IV до XIV ст. в каньйоні було створено 105 церков, кожна з яких мала власні назву, історію і сюжети фресок. На даний момент туристи можуть відвідати 13 церков. Окрім них у каньйоні були створені рукотворні печери, багато з яких слугували оселями для ченців-самітників.

17:00 – 18:00 – НАР –  єдине кратерне озеро в Каппадокії. За однією з версій, воно виникло в результаті падіння метеорита. Згодом у кратері накопичилися дощова вода і талий сніг, утворивши озеро. Приховане від очей це мальовниче місце має форму серця. Тут, як і раніше, триває геотермальна активність, тому пору з озером є гарячі джерела, більшість з яких вже освоєно під готелі з гарячими ваннами.

19:00 – поселення до готелю**** в Каппадокії

04:00 – політ на кулі (від 95€), помилуємося сходом сонця над дивовижними і неземними горизонтами Каппадокії!

Сніданок

Знайомство з Каппадокією починаємо з МУСТАФАПАША – стародавнього грецького поселення, яке ще під час Османської імперії називалося Сінасос, тобто Місто Сонця. З XI століття нашої ери тут жили греки, турецькі християни і мусульмани. Після 1924 року його перейменовано на Мустафапаша, а греків було повністю виселено за «обміном населення».

Дане місце приваблює туристів унікальною архітектурою сільських будівель. Близько ста грецьких будинків міста знаходяться під охороною держави, один з них зараз став Музеєм Мистецтва і Історії Каппадокії,  тут також є церква Святого Василя і церква Святих Костянтина і Олени.

СОБЕСОС. У 1963 фермер Мехмет з села Шахінефенді виявив на своєму полі під шаром грунту давню мозаїчну панель. Про своє відкриття він повідомив музейну дирекцію провінції Стамбул, але музейні працівники його просто проігнорували. Періодично він знаходив на полі різний антикваріат - горщики, черепки і навіть доричну колону, але офіційна влада так і не поворухнулися. Колону він врешті-решт застосував - підпер нею балкон свого будинку. І тільки в 2002 році музей приступив до офіційних розкопок. Виявилося, що під полем Мехмета, де століттями ріс яблуневий сад, лежать руїни античного міста Собесос. Припускають, що він виник у римські або візантійські часи - близько 300-350 рр.

ДОЛИНИ СОГАНЛИ є однією з найбільш примітних і цікавих пам'яток Каппадокії.  

Люди жили тут з часів існування ранньої Візантійської імперії аж до XIII століття. Місцеві церкви і фрески досить збереглися. Особливо цікавими є церкви у північній долині: Кюббелі-Килісі, Саклю-Килісі - прикрашена фресками з апостолами, Мер'єм-Ана, Йилані - церква з вірменськими та грецькими написами, і Карабаси - церква з фресками часів X-XI століть і двома каплицями. У південній долині також є кілька церков. Особливо цікаві Гейикли-Килісі і Барбара-Килісі.

У вільний час – дегустація місцевих вин та катання на квадроциклах!

Сніданок

ДОЛИНА ПАШАБА (Виноградники Паши) спочатку отримала таку назву через виноград, який вирощували на схилах скель. Але це не єдина назва долини, яка стала візиткою Каппадокії. Пашаба ще іменується Долиною ченців, тому що свого часу сюди масового йшли монахи. Вони будували в «грибах» поодинокі келії.  Базальтові «шапки» грибів не так схильні до вивітрювання, тому тримаються міцно, а «ніжка» із застиглої лави з часом руйнується. Так і утворилися «будиночки для фей».  

ДОЛИНА ДЕВРЕНТ (Долина Уяви) –  протягом десяти кілометрів тут можна милуватися містичними ландшафтами і химерними утвореннями, частину з яких легко сприйняти за людей і тварин: верблюд і лев, бик і кішка, тюлень і курка, голуби і черепаха ... Ваша уява підкаже і домалює ще десятки персонажів. Дивно, що все це створено природою, а не руками скульптора.

 Фотопауза на оглядовому майданчику ЧАТАЛКАЯ "Три красуні" – біля найбільших кам'яних стовпів, що є символом   Каппадокії.

УРГЮП – найбільш розвинений туристичний центр Каппадокії. У центрі міста привертає увагу висока скеля - пагорб Темені (Вершина Побажань). Цей пагорб видно практично з будь-якого місця міста і він є хорошим орієнтиром для туристів. Місцеві жителі мешкали в скельних будинках до 1956 року. Зараз більшість з них переїхали у сучасні будинки, а скельні печери використовують у якості комор і гаражів. Утім, ще деякі місцяни досі проживають у висічених в скелях будинках.

ОРТАХІСАР, що у перекладі означає «фортеця поміж іншими» дійсно оточений іншими фортецями і селами і знаходиться між поселеннями Ургюп, Гереме і Учхісар.

Крім фортеці тут є безліч церков, каплиць, монастирів, старих будинків і мечетей. Уздовж всієї долини безпосередньо на схилі облаштовано близько 600-700 овочесховищ, де зберігають вирощені в Каппадокії і на узбережжі Середземного моря овочі й фрукти.  

КАЙМАКЛИ - велике підземне місто, складна багатоповерхова система тунелів і кімнат, забезпечених вентиляцією і колодязями з водою. Деякі кімнати виконували роль кухонь, складів, в яких могли зберігатися великі запаси продовольства, винних льохів, гончарних, стаєнь та інших господарських приміщень - у печерах була навіть каплиця. За необхідності, місто могло одночасно вмістити до п'ятнадцяти тисяч чоловік.

У Каймакли є тунель довжиною в 9 кілометрів, що веде в інше підземне місто - Дерінкую. На даний момент археологами розкопано вісім поверхів, але для відвідувань відкриті тільки верхні чотири.

Сніданок

УЧХІСАР – у перекладі означає  «Три фортеці». Учхісар є 60-метровою скелею на висоті 1400 метрів над рівнем моря, яка чудово проглядається з будь-якого куточка Каппадокії. Ця скеля слугувала фортецею від часів хетів. При пануванні сельджуків Учхісар разом з іншими фортецями - Ортахісар і Башхісар відігравав дуже важливі функції в справі оборони держави. Усередині Учхісар – це  мережа незліченних тунелів і приміщень. На сьогодні вхід до більшості з них закритий через небезпеку обвалу, але грандіозність цієї системи дуже легко собі уявити. З вершини фортеці відкриється дивовижний вид не лише на прилеглі околиці, а й на вулкани Меліндіз, Ерджияс і Хасан.

Переїзд до ДОЛИНИ ГОЛУБІВ – одного з найпрекрасніших місць Каппадокії протяжністю близько чотирьох кілометрів. Історія цього місця почалася на зламі XIX-XX століть, коли через нестачу родючих грунтів тут почали створювати голубники, адже голуби мимоволі видавали найкраще добриво, яке було необхідним для успішного росту виноградників. Долина голубів - це скупчення скель з численними тунелями, тисячами гніздами-віконцями для голубів. Скелясті стіни долини повсюдно пофарбовані химерними малюнками в червоно-синій гамі, які були спеціально нанесені для залучення птахів за допомогою оригінального мінералу.

Однією з незвичайних пам'яток Каппадокії є БАГЛИДЕРЕ (ДОЛИНА ЛЮБОВІ). Незвичайні скельні утворення Каппадокії -  перібаджалари - кам'яні стовпи з однією або декількома верхівками- «шапками» утворилися мільйони років тому в період активних вулканічних вивержень, коли тонни лави і попелу щільним шаром покривали тутешні місця. Згодом м'які породи вимилися під впливом дощів і вітрів, під ними виявилися міцніші утворення, які і виступили на поверхню у вигляді перібаджаларів.  Подивитися на ці кам'яні брили висотою від 20 до 30 метрів щорічно приїжджає близько двох мільйонів туристів з різних країн світу.  

Одне з найбільших міст Каппадокії  – АВАНОС  – розташоване на березі Кизил-Ірмак (Червона ріка) - найдовшої річки Туреччини. У місті немає звичних грибів і печерних споруд. Проте воно відоме своєю дивовижною керамікою. Тут не перше тисячоліття добувають червону глину, яка забарвлює воду річки, а гончарний промисел був освоєний ще за часів хетів.

Відвідини оніксної майстерні.

Сніданок

09:00 – 11:00 ГОРЕМЕ з усіх боків оточений чудовими долинами, створеними природою протягом мільйонів років. Гори та скелі в околицях міста відрізняються м'якою породою туфи, яка дозволила людині перетворити ці гори в досить зручні житла. Музей під відкритим небом є найвідомішою пам'яткою міста. Це монастирський комплекс, який відбудовувався, починаючи з перших століть нашої ери, коли Каппадокія стала прихистком для перших християн, що рятуватлися від гонінь Римської імперії. Тут зібрані стародавні скельні церкви з фресками на різноманітні сюжети з Нового Завіту.

13:30 – 14:00 ТУЗ – друге за величиною озеро в Туреччині. Перекладається з турецької як солоне озеро. Солоність води в озері становить 340%, що навіть більше ніж у Мертвому морі! Озеро є безстічним, у нього не впадає жодна річка. Живиться від підземних джерел і опадів. Має довжину 80 кілометрів, завширшки близько 50 кілометрів і середню глибину - 2 метри. Озеро Туз просто унікальне за своєю природою! Навесні воно за рахунок зимових і весняних опадів розливається, а влітку ж, коли вода випаровується, на його поверхні утворюється щільна крига з солі,  завдяки чому по озеру  можна ходити пішки (!!!), що й роблять тисячі туристів з усіх куточків світу ...

16:30 – 21:00 АНКАРА - столиця Туреччини. І хоча вона не користується популярністю серед туристів через віддаленість від узбережжя, мандрівники все ж відвідують її заради ознайомлення з різноманітними пам'ятками. Тут збереглися старовинні споруди римської епохи, є кілька цікавих музеїв і гарних мечетей. А високорозвинена міська інфраструктура забезпечує всі умови для організації комфортного відпочинку.  

02:15 – повернення до Києва