Ез

Наче гніздо дивовижного птахаі на гірському уступі на Півдні Франції розташоване старовинне і дуже гарне село Ез (Eze village). Звідси, з висоти 427 метрів над рівнем моря відкривається мальовничий вид на середземноморське узбережжя, а у ясні дні можна навіть побачити острів Корсика.

Ез, засноване в 600 році до н.е. племенем Лігурія, було одним з найперших поселень на Лазурному узбережжі  Франції. Як і личить такому давньому і прекрасному місцю, у Ез дуже багата історія, воно пережило безліч воєн і битв, не раз була “яблуком” розбрату правителів різного рівня. У 1 столітті н.е. сюди прийшли римляни і збудували в селі фортецю. Можливо звідси і назва Ез (від латинського Avisium). Той вигляд, який існує сьогодні, це казкове село отримало приблизно в 10 столітті н.е. Кам’яні будинки, вузькі але дуже мальовничі ступінчасті вулички. У кожного будинку безліч   цікавих деталей і особливостей, що створюють неповторний вигляд і відчуття старовинної  казки.

І недарма символом Ез є птах Фенікс, а девіз “Isis Moriendo Renascor” в перекладі означає “У смерті я перероджується”. Однією з найбільш значущих перлин Ез є Церква Успіння Пресвятої Богородиці, побудована в XVIII столітті італійським архітектором Антоніо Спінеллі. Тут зберігається єгипетський хрест і існує думка про те, що назва села пов’язане з ім’ям давньоєгипетської богині Ізіди.

Найстаріша будівля Ез – знаменита Церква каючого грішника Білого Братства або ще її називають Церквою СвятогоХреста (Chapelle de la Sainte Croix), збудована в 1304 році. Це Братство існує й донині.  До 1388 Ез було частиною Провансу, потім перейшло у володіння герцогів Савойський. Це маленьке село часто було предметом суперечок. У 16 столітті за неї воювали князь Монако Жан-Батист Грімальді на прізвисько Лютий і король Франції Франциск I. І нарешті  після багатьох століть воєн і суперечок в 1860 році Село Ез остаточно перейшло до Франції.

На вершині гори розташований чудовий парк екзотичних рослин, де в основному царюють сотні різноманітних кактусів. По дорозі до Ніцци в Ез зупинялася Жорж Санд, яка була дуже вражена красою і мальовничістю цього чудового куточка. Стару частину Ез з’єднує з морем вузька доріжка. Саме по ній любив щодня прогулюватися і насолоджуватися прекрасними пейзажами великий філософ Фрідріх Ніцше, який працював тут над своєю працею “Так говорив Заратустра”. Цю доріжку назвали “Стежка Ніцше” (Chemin de Nietzsche).

Зараз це неперевершене  містечко, дуже спокійнеі тихе. У ньому є щось особливе. Дивовижна казкова краса стародавніх вулиць і неповторно мальовничий  природний пейзаж створюють відчуття справжнього раю і дозволяють зануритися в історію, відчути дух минулих століть.

Завантажити мапу Ез:

[wpfilebase tag=file id=26 tpl=download-button /]