Секешфехервар / Székesfehérvár
Центрально-Задунайський край, що розкинувся між Дунаєм і північним узбережжям озера Балатон, часто називають серцем Угорщини і колискою угорської державності. Саме тут знаходиться місто королів Секешфехервар — перша столиця держави з населенням 100 тис. чол.
Перші поселення виникли у 5 ст. до н.е., про що свідчать археологічні знахідки. Римляни, які прийшли на ці землі на початку першого тисячоліття н.е., заснували поселення Горзіум (Gorsium). Через нього проходили важливі торгові шляхи на Балкани, Італію та Відень. На місці римського поселення 972 року угорський князь Геза засновує місто і дає йому латинську назву Альба Регія (Alba Regia), що означає «королівське біле місто». Вперше Секешфехервар згадується в документі 1009р. як Альба Сівітас (Alba Civitas). Тут у 1222 році королем Ендрю II була підписана Золота булла, на якій згодом ґрунтувалася Конституція Угорщини 1848 року. У середні віки місто було важливим адміністративним та релігійним центром. Тут були короновані 37 королів (останній у 1526 році) та 39 королев, зберігалися Свята Корона та державний архів, проводились засідання угорського парламенту, відбувалися важливі міжнародні події (наради папських легатів та послів, переговори угорського короля Сигізмунда з польським королем та польським королем). Завдяки цьому тут дуже рано почали розвиватись школи, що перетворило місто на освітній центр країни того часу. У 1543-1688 рр. Секешфехервар був окупований турецькими військами, що зруйнували більшу частину міста і звели безліч мусульманських будівель. З кінця XVII ст. місто увійшло до складу Австро-Угорщини.
Більшість історичних будівель сьогоднішнього Секешфехервара була побудована між 1740 і 1840 роками. Завдяки осушенню боліт було змінено план міста. У 1777р. місто стало резиденцією єпископа. Про видатну роль, яку грав Секешфехервар упродовж багатьох століть історії Угорщини, свідчить безліч цікавих пам'яток, зосереджених у центральній частині міста. На площі Коронацо (Koronázó tér) знаходиться так званий Сад руїн – національна угорська святиня. Тут можна оглянути розкритий під час археологічних розкопок фундамент знаменитої базиліки, де коронувалися, вінчалися і знаходили свій останній притулок королі Угорщини. У мавзолеї, прикрашеному фресками та орнаментами на сюжети з історії Угорської держави, стоїть величезний кам'яний саркофаг із мощами Святого Іштвана. У кістковій камері мавзолею зберігаються останки інших відомих королів Угорщини — Бели II, Лайоша I Великого, Альберта Габсбурга, Матьяша Корвіна… Зовсім поруч із Koronázó tér розташована головна площа Старого міста — Варошхаз (Városház tér). У її центрі височить красива будівля Єпископського палацу, збудована в стилі австро-угорського класицизму. Примітно, що під час його будівництва використовували каміння, що залишилося від зруйнованої королівської базиліки. У центрі Варошхаза розташовується пам'ятник, що став символом міста Секешфехервар, — величезна держава, увінчана короною, що символізує королівську владу. Між площами Варошхаз та Коронацо знаходиться інший цікавий міський монумент — розколотий дзвін, встановлений на згадку про жертви Другої світової війни.
Головним храмом Секешфехервара у наші дні є бароковий собор Св. Іштвана. Поряд з ним височить ще один храм — церква Св. Іоанна Непомука, яка колись належала ордену кармелітів. Її інтер'єр прикрашають чудові фрески видатного австрійського художника Франца Антона Маульберча.
Але найдивовижнішою спорудою міста є замок Борі — фантазія архітектора і скульптора Йоно Борі, уродженця Секешфехервара, що ожила. У вигляді цього, схожого на скриньку, замку поєдналися риси романського та готичного стилів, а також простежується вплив шотландської замкової архітектури. Дивовижною є історія створення цього кам'яного дива, справжнього символу вічного кохання та відданості. Задумавши ще в молодості збудувати замок для своєї красуні-дружини Ілони, Борі присвятив його зведенню майже все своє життя, зробивши практично все власними руками. Численні скульптурні та мальовничі зображення Ілони, вірші, присвячені їй та висічені на каменях замку, розповідають про високе почуття його творця. Прогулянка замком - це подорож крізь різні історичні епохи, знайомство з героями та символами цих епох. Так, наприклад, постаті угорських королів, що вишикувалися в ряд по периметру замкових стін, нагадують про славні моменти історії Угорщини. Стіни замку прикрашені фресками, що відображають суть різних ідеологій, сцени спекотних битв, піднесений дух романтичних мрій.
