СТРАСБУРГ / STRASBOURG – історична столиця Ельзасу і префектура департаменту Нижній Рейн. Розташований на річці Іль на кордоні з Німеччиною, навпроти німецького міста Кель. Населення – 272 800 чол. У німецькій вимові назва міста звучить «Штрасбург», що можна перекласти як «місто доріг». Страсбург багато разів змінював свою приналежність, переходячи то до Німеччини, то до Франції. Його бурхлива історія призвела до того, що він став 
містом-перехрестям, який можна з повною впевненістю назвати загальноєвропейською столицею. Саме тому з 1949 року в ньому влаштувалася Рада Європи, яка об’єднує 41 державу. Найважливіші організації Європейського союзу – Комісія з прав людини і Європейський парламент також розташовані в Страсбурзі.
Найгарніший район старого Страсбурга – Птіт-Франс («Маленька Франція»). На передньому плані розташовані чотири старовинні вежі (1230-1250рр.): вежа Ката, Вежа Генріха, вежа Ханса фон Альтхайма, вежа Французів. Три вежі з чотирьох з’єднані критими мостами. Назви мостів збереглися з тих пір, коли вони були частиною кріпосних стін, але у ХVIII столітті черепичну покрівлю з них зняли, а у XIX столітті дерев’яні конструкції замінили кам’яними.
На перехресті вулиці Монне і вулиці Мартін-Лютер стоїть церква Сен-Тома, парафіяни якої першими в місті (1529р.) ухвалили протестантство. Її легко впізнати за масивною романською дзвіницею. На площі Гутенберг встановлено пам’ятник батькові промислової поліграфії, який жив у Страсбурзі. Найкрасивіша будівля на площі – колишня ратуша (1585 р.) – типовий зразок місцевого поєднання архітектурних стилів: фасад прикрашений псевдоантичною колонадою, а дах залишається ельзаським – гостроверхим з горищними вікнами.
Від південного кута площі відходить вулиця Мерсьєр, виходячи на соборну площу. Страсбурзький собор Нотр-Дам – справжня перлина готики, був збудований з рожевого Вогезького піщаника між 1176 і 1439 роками. Ажурний шпиль на висоті 142 метрів увінчаний подвійним хрестом. У північній частині Соборної площі знаходиться, можливо, найбільша і найгарніша фахверкова будівля міста – Будинок Каммерцель (1268 р.), прикрашений фресками і дерев’яною скульптурою, фасадом з 75 вікон з різьбленими лиштвами (біблійні сюжети, знаки зодіаку, п’ять почуттів). Гуляючи по набережній проти течії річки і минаючи площу Marche-aux-cochons-de-lait, виходимо до мосту, поруч з яким у будівлі колишньої бійні (1586 р.) розміщується Музей історії Страсбурга. На протилежний берег веде міст Корбо, який називають також «Мостом мучеників». У середні віки засуджених до смерті садили в залізні клітки й опускали з моста у річку.
На схід площа Репюблік переходить у вулицю Лібретте, що закінчується біля будівлі Страсбурзького університету – другого за значенням після Сорбонни, який відкрився в 1566 році. У ньому навчалися Гете і Меттерніх.
Від університетського палацу на північний схід відход
ить allee de la Robertsau, що переходить в av. De l’Europe. По ній можна потрапити до тінистого, доглянутого парку Оранжері з акуратними алеями і квітниками. На північний схід від парку знаходиться Рада Європи (1975 р.). На протилежному березі – ультрасучасний архітектурний комплекс Європарламенту, пов’язаний з палацом Європи мостом-переходом. Європарламент відкритий в 1999 році. Дванадцять разів на рік тут проходять п’ятиденні сесії, на які збираються 626 делегатів з країн Євросоюзу. Під час сесії можна поспостерігати за дебатами. Через канал Рейн-Марна в палаці Друан-де-л’Ом працює Європейський суд з прав людини.
Сувенір зі Страсбурга – це маленька плюшева лелека – символ Ельзасу. У розставлених на центральній площі Клебер лотках акуратними рядами розкладають сувеніри, а зовсім поруч – на площі Республіки і у парку «Оранжері» звили гнізда сотні живих лелек. Зараз навіть важко уявити, що на початку 80-х років ці пернаті в регіоні були на межі вимирання – на весь Ельзас налічувалося лише дві пари прекрасних птахів.
