Відомий севільський цирульник Фігаро, спокусник жіночих сердець Дон Жуан і фатальна красуня циганка Кармен – всі ці літературні персонажі зобов’язані своїм народженням цьому знаменитому і незвичайному місту. Запальний іспанський танець фламенко теж почав свій шлях з вулиць цього красивого і, мабуть, найартистичнішого міста Іспанії … Ласкаво просимо до Севільї!
Севілья – четверте за величиною місто Іспанії, столиця Андалусії. Завдяки судноплавній річці Гвадалківівір, що впадає в Атлантичний океан, місто кілька століть займало провідне місце в торгівлі з Американськими колоніями.
Глибока історія Севільї відображена в коротких віршах, написаних на міській арці, відомій як Ворота Херес (Puerta de Jerez). Вони говорять наступне: «Геркулес мене побудував, Юлій Цезар оточив високими стінами і вежами, а Святий Король мене виграв разом з Гарсія Перес де Варгас (герой іспанської реконкісти)». Майже всі народи, що коли-небудь проживали на Іберійському півострові, залишили тут свій слід. Римляни першими дали ім’я цьому місту – Іспаліс (Hispalis). Араби, що захопили його згодом, дали йому нову назву Ішбілья (Isbiliya), від якого і походить сучасна назва міста. У XIII столітті війська іспанського короля Фердинанда III Кастильського взяли місто штурмом. З тих пір і до наших днів Севілья залишається під владою Іспанської корони.
Золотий вік Севільї припав на XVI і XVII століття, коли місто стало центром торгівлі зі знову відкритими землями в Америці. Севілья була не лише головним торговим портом, але ще й центром мистецтв. Іспанська приказка того часу говорить: «Хто не бачив Севілью, той не бачив дива». Життя в Севільї тоді вирувало навколо численних караванів судів, що привозили незліченну кількість товарів і коштовностей з Нового світу. У зворотний шлях на кораблі вантажили олію, вина, тканини і предмети розкоші для нових колоній. Оскільки в Іспанії не вироблялося достатньої кількості товарів для заокеанських територій, у порт Севільї для відправки за океан крам доставляли майже з усієї Європи.
Армії купців наповнювали вулиці старої Севільї, і природно, що однією з найважливіших будівель в місті була Севільська торгова біржа (1584-98рр.). Роботи з опорядження будівлі зайняли ще майже 30 років до початку XVII століття. У 1785 році указом короля Карла III до будівлі було перенесено Архів Індій (Archivo General de Indias) – вищого державного органу з управління іспанськими колоніями. У ньому є багато документів і карт з історії колоній, починаючи з часів перших конкістадорів, а найостанніші паперу датуються кінцем ХІХ століття. Серед безцінної збірки історичних реліквій тут знаходиться щоденник Христофора Колумба, а також безліч текстів Фернандо Магелана, Ернана Кортеса і Франсіско Пісарро. У наші дні будівля архіву та його вміст внесено до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Адреса – Avda. de la Constitución.
Кафедральний собор Севільї є найбільшим в Іспанії і одним з найбільших готичних храмів в світі, посідаючи третє місце після собору Святого Петра в Римі і Святого Павла в Лондоні. Його будівництво почалося в 1433 році на місці колишньої арабської мечеті і тривало протягом кількох століть. Кожна епоха додавала до вигляду собору безліч характерних для свого часу архітектурних стилів: готика і ренесанс, бароко і неоготика – всі вони переплелися на стінах собору. Загальний образ собору неможливо уявити без його дзвіниці La Giralda, будівництво якої почалося в XII столітті, в арабський період панування. Спочатку вона була мінаретом мечеті, а після завоювання міста християнами була перебудована у дзвіницю. Підносячись у висоту на 104 метра, La Giralda має 25 дзвонів, кожен з яких – власне ім’я. Нижні дві третини вежі все ще нагадують нам про мінарет старої арабської мечеті, а верхній, третій рівень, був побудований вже в християнську епоху правління. На вершині дзвіниці знаходиться бронзова статуя епохи Відродження, яка обертається під дією вітру подібно до величезного флюгеру. Іспанською мовою флюгер називається – Giraldillo, від нього дзвіниця й отримала сучасну назву. У кафедральному соборі, крім безлічі святинь, знаходяться могили короля Фердинанда III і Христофора Колумба.
Королівський палац Алькасар – ще одна із знаменних пам’яток Севільї, повз якої неможливо пройти, опинившись у цьому місті. Алькасар – це фортеця-палац, збудована в 913 році за часів арабського правителя Абд Аль Рамана III. Протягом багатьох століть він полонив своєю красою багато поколінь іспанських монархів. У наші дні палац є офіційною резиденцією Його Величності короля Хуана Карлоса при його відвідинах Севільї.
Площа Іспанії має овальну форму, близько 200 метрів в діаметрі, яку півколом охоплює чудовий палац з баштами на кожній зі сторін. У центрі площі знаходиться чудовий фонтан. Площа Іспанії була спланована і побудована архітектором Aníbal González спеціально до іберо-американської виставці, що проводилася у Севільї в 1929 році. Напівкругла форма палацу символізує обійми Іспанії з її колишніми
колоніями і закінчується казковим видом на річку Гвадалквівір, символом шляху у напрямку до Америки. Все оздоблення площі створено в основному з цегли, облицьованої мармуром і керамікою, що дають нам можливість буквально доторкнутися до стилю ренесансу і бароко. Площа оточена каналом, через який перекинуто 4 мости, які символізують чотири давніх королівства Іспанії.
Золоту вежу (Torre del Oro) була побудовано в XIІI столітті, за часів, коли Севільєю курувала остання арабська династія Альмоадів. Вежа була останнім бастіоном, що захищав вхід до міської гавані. Назва вежі лишається таємницею до наших днів. З цього приводу існую три легенди, оцінити правдивість яких кожен може самостійно. Згідно з першою легендою, назва башти похо
дить від кольору плиток, якими були вкриті її стіни, сяяли на сонці тисячами золотих відтінків. За іншою легендою вважається, що назва пов’язана з тим, що вежа використовувалася як сховище для скарбів, які прибували до міста з нового світа. Існує ще й найромантичніша легенда, за якою Золота вежа отримала свою назву від кольору волосся однієї прекрасної дами, яку король Педро Жорстокий заточив у вежі в той час, коли її чоловік був на війні. У наші дні в Золотий вежі знаходиться військово-морський музей.
Музей фламенко. Севілья зачаровує туристів безліччю пам’яток і музеїв, але неможливо пройти повз одного з них, що існує тільки тут, на батьківщині цього музично-танцювального стилю.
