Сеговія

Сеговія / Segovia – стародавнє місто у 90 км від Мадрида в найбільшому регіоні Іспанії – Кастилія і Леон. Тут збережено неповторну атмосферу минулого, на старовинних вулицях чути відлуння давніх часів – римських, вестготських, арабських, іспанських. З 1985 р. Сеговії внесено до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО.

На скелях біля фортеці Алькасар були виявлені сліди кельтів. У 80-му році до н.е. кельтське поселення Сегобріга завоювали римляни і зробили його важливим торговим центром Х-ХІІІ ст. Сеговія, перебуваючи на кордоні між арабськими і християнськими державами, постійно переходила з рук у руки. Пізніше остаточно була звільнена від маврів. У 1474 р. у церкві Сан-Мігель коронувалася Ізабелла Кастильська. У 1480р. Сеговія стала резиденцією Великого інквізитора Торквемади. У XVII ст. місто пережило кілька страшних епідемій; у XIX ст. – вторгнення Наполеонівськой армії. Новий економічний і культурний підйом Сеговії почався з середини XX століття.

Акведук – одна з найвідоміших пам’яток, що дісталася у спадок від римлян (І-е ст.). Споруда з 20 тисяч гранітних плит, що не скріплених будівельними розчинами, простягається на 800м і підноситься на 28м. Усі 167 арок акведука створюють відчуття величі і захоплюють технологіями будівництва у давнину. Метою акведуку була подача водиз гірської річки до міста. Він є наземною частиною 18-кілометрового стародавнього «водопроводу».

Замок Алькасар збудовано у XII ст. в якості фортеці, потім це був королівський замок, державна в’язниця і артилерійське училище, а сьогодні – музей з легендарним минулим.

Підкорює архітектурою й Кафедральний собор святої Марії, основний період будівництва якого припав на сер. XVI ст. Його називають останнім готичним собором, адже до моменту завершення його зведення в Європі вже щосили розкривалася епоха Відродження. Висота дзвіниці собору – 90 м, а кожна з 18 каплиць має свою цікаву історію і зберігає в стінах твори мистецтва різних часів.

Будівництво церкви Вера Круз здійснено лицарями ордену Тамплієрів у XIIст. за прототипом собору Святого Гробу Господнього. Внутрішнє оздоблення наповнене східними мотивами, які найяскравіше проявляються в особливостях вівтаря на верхньому поверсі.

Захисні стіни, що оточують місто, почали будувати з граніту ще римляни. В історичні часи їх протяжність становила близько 3 км, по периметру було розташовано 80 веж і 5 воріт. Сьогодні збереглися лише троє з них: Сантьяго, Сан Андрес і Сан Себріан. У стилі Будинку Пік (XV ст.) вже проглядається епоха Відродження. Найголовніша «родзинка» – фасад, оздоблений багатогранним мармуровим камінням. За задумом автора і архітектора Хуана Гуаса ці елементи повинні були нагадувати грані діаманта.

Сеговія відома м’ясними делікатесами, ковбасами, молочними поросятами і ягнятами. Рибні страви готують тут з форелі, виловленої в гірських річках, овочі вирощують на місцевих полях, солодощі роблять за старовинними монастирськими рецептами. Спробуйте в кондитерській Limón y Menta (вул. Calle de la Infanta Isabel, 2) сеговійський пунш  (ponche segoviano) – це бісквітний пиріг з лимонним кремом та вкритий марципаном.

Завантажити мапу Сеговії:

Segovia-map (494.5 KiB, 518 downloads)