Памуккале - унікальний природний об'єкт, що розкинувся в південно-західній частині країни в 16 км від міста Денізлі. Винятковість місцевості полягає в її геотермальних джерелах, що утворилися серед травертинових відкладень. У перекладі з турецької мови Памуккале - це «Бавовняний замок», і така назва якнайкраще відображає вигляд пам'ятки. Об'єкт, аналогів якому не знайти в усьому світі, знаходиться під охороною ЮНЕСКО і щороку приваблює до себе сотні тисяч туристів, відпочиваючих на курортах Туреччини.

ПамуккалеПротягом тисячоліть термальні води температурою від 30 до 100 °C омивали поверхню плоскогір'я. Згодом тут почали формуватися мініатюрні мінеральні басейни, облямовані травертином, що спускаються химерним каскадом по схилу. З огляду на високу концентрацію у воді бікарбонату кальцію з плином століть гірська поверхня покрилася білосніжними відкладеннями. Сьогодні на території, де знаходиться Памуккале, налічується 17 повноцінних мінеральних джерел, багатих на корисні хімічні елементи. Величезні потоки іноземців, які бажають подивитися на унікальну пам'ятку і скупатися в її термальних басейнах, дали поштовх розвитку туристичної інфраструктури. У Памуккале з'явилися готелі та ресторани, магазини і сувенірні лавки, що дозволило туристам залишатися тут на тривалий термін. Одного дня на відпочинок в бавовняному замку явно недостатньо: адже окрім самого природного комплексу поруч з об'єктом є кілька цікавих історичних пам'яток, не познайомитися з якими стало б великим упущенням.

Басейн Клеопатри вже давно став невід'ємною визначною пам'яткою Памуккале. Побудована над термальним джерелом, звідки надходить цілюща вода, водойма була наполовину зруйнована під час землетрусу в VII-му столітті. Частини колон і стін, що впали до води, прибирати не стали. Існує легенда, що джерело любила відвідувати особисто Клеопатра, однак достовірних фактів, що підтверджують візити єгипетської цариці, поки що не знайдено.  

Протягом року температура вируючих термальних вод тримається на позначці 37 °C. Найглибша точка басейну сягає 3 м. Відвідування джерела надає оздоровчий вплив на все тіло і обіцяє зцілити шкірні, неврологічні, суглобові захворювання, а також недуги, пов'язані з роботою серця, шлунково-кишкового тракту та ін. Загалом, мінеральні води здатні омолодити і привести в тонус весь організм.  

ІєраполісУ ІІ-му столітті до н.е. цар Пергама Євмен II звів неподалік від місцевості місто Іераполіс, що користувався великою популярністю у римлян, які не могли уявити своє дозвілля без видовищ. Амфітеатр, що вміщав до 15 тисяч глядачів, довгий час служив майданчиком для гладіаторських боїв. До наших днів споруда дійшла в доброму стані, чому посприяли тривалі відновлювальні роботи.  

На початку ІІІ-го сторіччя на території стародавнього міста був зведений храм, присвячений давньогрецькому богу світла і мистецтв Аполлону. Святиня стала найбільшою релігійною спорудою в Ієраполісі, але так само, як і амфітеатр, була зруйнована численними землетрусами. В IV-му столітті в місті з'явився ще один храм, побудований на честь апостола Пилипа.  Інтерес викликає і храм Плутона, руїни якого знаходяться в античному місті. У міфах Стародавньої Греції неодноразово зустрічається опис царства мертвих з таємничим входом, розташованим десь під землею. У 2013 році італійські дослідники знайшли в Памуккале так звані ворота Плутона. Серед руїн під трибунами храму їм вдалося відшукати глибокий колодязь, на дні якого вони виявили туші мертвих птахів і статую цербера (символу Плутона). Висока концентрація вуглекислого газу в стінах колодязя, що здатна за лічені хвилини загубити тварину, не залишала у античних жителів сумнівів, що саме в Ієраполісі знаходяться ворота до потойбічного світу.

Мартирій Святого Пилипа звели на початку V-го століття на пам'ять про всіх мучеників, які віддали свої життя заради віри. Святиня побудована в тому ж місці, де в 87 році римляни розіп'яли Святого Пилипа. Руїни мартирій розташовуються на височини, пройти до них можна за стародавніми сходами. До наших днів збереглися лише фрагменти стін і колон. На окремих каменях зустрічається християнська символіка.

КарахаїтЗовсім поруч з Памуккале є невелике селище Карахаїт, що має власне маленьке природне диво -  червоно-руді травертини Кирмизи-Су, сформовані мінеральними джерелами з високим вмістом заліза. На в'їзді до Карахаїту наприкінці вулиці Беледіє-Джаддесі знаходиться один із символів міста - величезний кам'яний гриб-фонтан червоно-бурого кольору з зеленими патьоками. Головні мінеральні джерела Кирмизи-Су (Червона Вода) розташовуються на північній околиці містечка на невеликій ділянці. Головне джерело є дуже активним, жваво вирує бульбашками і весело бризкає з землі майже кип’ятком. Частина води стікає на схил невеликого пагорба, де штучним чином створені майже такі ж травертини як в Памуккале, тільки рудо-червоного кольору. А інша частина води іде безпосередньо до басейну, де вода вже остигає до прийнятної і комфортної температури. Навколо цього термального комплексу розбитий пристойний зелений парк з трояндами і   сувенірними крамницями, а також побудовані кілька готелів, де можна зупинитися переночувати або пройти курс оздоровлення місцевими водами.

Карта Памуккале:

Pamukkale-map (358.0 KiB, 37 downloads)