Мурано
Острів Мурано є частиною Венеції ( їх розділяє лише 1,5 км), складається із семи островів, з'єднаних між собою мостами. Тому його називають зменшеною копією Венеції — ті ж вузькі вулички, мости та канали, і головний із них — також Гранд-канал. Однак тут немає суєти і натовпів туристів, як у великому місті, а свою славу він здобув завдяки майстерному виготовленню кольорового скла, секрет якого в таємниці зберігали кілька століть.
Мурано був заселений ще з часів Римської імперії. Тоді він процвітав завдяки рибній торгівлі та видобутку солі, а ще мав незалежний адміністративний уряд. Відомо, що у XIII столітті тут карбували навіть власні монети, на відміну інших островів Венеціанської лагуни. Свій розвиток Мурано отримав після 1291 - тоді скловарам з Венеції наказали переселитися на острів. Їх виробництво наражало місто на пожежну небезпеку, оскільки в ньому всі будівлі були побудовані з дерева. При цьому ремісники отримали вагомі пільги, наприклад, їхні доньки могли виходити заміж за венеціанських патриціїв зі збереженням титулу. Незважаючи на встановлені привілеї, скловарам, під страхом смертної кари, заборонялося залишати Мурано та розкривати секрети виготовлення скла. Нині на Мурано діє кілька скляних фабрик, найстаріша з них - Pauly & C.-Compagnia Venezia Murano, що була заснована в 1866 році.
Маленький Мурано має багату історію та пам'ятки, які не залишають байдужими туристів. Головне, заради чого на Мурано приїжджають туристи – Fornace. Так називають скляні фабрики, які відкривають для гостей свої майстерні і де можна побачити, як за старовинними рецептами створюються муранські шедеври. Прибувши на Мурано, неодмінно слід відвідати найцікавіший Музей історії скляного виробництва. Він був заснований в 1861 році і знаходиться в Палаццо Джустініан, в якому раніше розміщувалася резиденція глави єпархії - єпископа Торчелло. Ця чудова споруда прикрашена старовинними фресками та фамільними гербами знатних родів Мурано. Експозиція музею побудована в хронологічному порядку — від римської античності до сьогодення. У його залах можна побачити унікальні шедеври, відомі на весь світ. Також тут зберігається так звана Libro d'Oro — Золота книга, де записані імена сімей Мурано, які працювали зі склом.
Собор Санта-Марія-е-Донато знаходиться на головній площі Мурано та є її архітектурною домінантою. Він був заснований у VII столітті, а свій справжній вид набув у XII столітті. Всередині увагу туристів привертають мозаїчна підлога та орнамент у візантійському стилі. За вівтарем можна побачити чотири величезні реберні кістки, кожна з яких завдовжки більше метра. Легенда стверджує, що це рештки дракона, якого вбив святий Донато у Греції.
Зведений у готичному стилі Палаццо да Мула, прикрашає берег каналу. Колись він був літньою резиденцією венеціанських патриціїв, а тепер у ньому розміщуються кілька магазинів. Серед інших споруд він виділяється багатою прикрасою фасаду, великими вікнами та, незважаючи на дуже високу вартість землі в Мурано, наявністю внутрішнього двору та саду. Цю споруду часто плутають з однойменним Палаццо да Мула Морозіне у Венеції, який увічнив французький художник-імпресіоніст Клод Моне у 1908 році.
Сан П’єтро Мартіре - ця римсько-католицька церква була збудована на початку XIV століття. У ході своєї історії вона пережила руйнівну пожежу, тому сучасний вигляд вона має з 1511 року. У даний час це одна з двох парафіяльних церков Мурано. Туристи відвідують її, щоб побачити витвори мистецтва епохи Відродження, у тому числі таких художників, як Тінторетто та Белліні. Крім того, в правому крилі церкви знаходиться каплиця Балларин, побудована в 1506 на честь муранського склодува, відомого своєю майстерністю.
