Girona / Жирона. Уявіть собі шматок Ейфелевої вежі, перекинутий з одного берега річки на інший як міст. Начебто повний абсурд. Тим часом, такий міст з ажурних металевих конструкцій існує. І побудував його в Жироні творець знаменитої паризької вежі Олександр Гюстав Ейфель.

За переказами своєю назвою місто зобов'язане триголовому чудовиську Жеріо, що прийшов сюди з півдня Іспанії. Жеріо закохався в місцеву красуню Пірене, та втекла від нього у навколишній ліс. Жеріо, оскаженілий непокорою красуні, підпалив ліс, і Пірене загинула у вогні. Геркулес - легендарний засновник Іспанії, також закоханий у Пірене, помстився за її смерть, убивши Жеріо, а потім поховав свою кохану, наваливши купу каміння на її могилу - так утворилися Піренеї. А три сина Жеріо заснували на честь батька трикутну фортецю на березі річки Оньяр і назвали її Жирона. Почесною комахою міста вважається ... муха. Так, саме, муха і нерідко на багажниках машин приклеюють її зображення разом з каталонським віслючком. І недарма - адже колись саме мухи, що вилетіли з труни Св. Нарциса, допомогли захистити місто від французьких загарбників. Сам святий похований  в одній з церков старої Жирони і щоосені місто пишно відзначає свято на честь свого патрона.

По правому березі річки Оньяр, яка ділить Жірону на стару і нову частини, тягнеться щільний фронт строкатих фасадів будівель, що немов виростають прямо з води і є воротами  муру, що захищає старе місто. Власне, в минулому це й була кріпосна стіна. Але в XVII столітті, коли поява артилерії зробила подібні оборонні  марними, городяни стали пристроювати до них свої житла, не лише з внутрішнього, але й із зовнішнього боку. Природно, будували без загального плану, на власний розсуд. У XX столітті влада міста не один раз мала намір знести цю неймовірну мішанину і побудувати на її місці щось пристойне і впорядковане. Але, на щастя, вчасно зрозуміла, що саме в хаотичності і безсистемності полягає вся принада. У 1983 році ці споруди відремонтували, реконструювали і пофарбували в яскраві кольори - жовтий, червоний, коричневий, зелений, синій. Місто отримало феєричний багатобарвний фасад, що вигадливо відбивається в зелених водах Оньяру.

Вдосталь намилувавшись фасадом, можна перейти на високий правий берег Оньяр і потрапити до старого міста на Рамблу, де є багато кафе, ресторанчиків, антикварних і сувенірних крамниць. На Рамбла проводять фольклорні фестивалі, відзначають міські та загальнокаталонські свята. Рамбла також є відправною точкою подорожі по лабіринту вузьких вуличок у тісних старовинних кварталах. Після блукань по середньовічним лабіринтам, несподівано потрапляємо на маленьку витончену площу, звідки по вузькому провулочку можна дійти до чудового Кафедрального собору. Його почали зводити ще в XI столітті. Проте, від первісної романської базиліки 1038 року збереглися лише монастир і частина башти, інші елементи є результатом суміші стилів XV-XVIII століть. Зверніть увагу на чудовий вівтар XIV століття. Експозиція Кафедрального музею вміщує знаменитий «Гобелен Всесвіту» (XII століття) і велику колекцію середньовічних виробів зі срібла та золота.

Ще одна візитівка старої Жирони - церква Святої Феліі (XIII - XVII ст.) з масивними зовнішніми стінами. Оздоблення інтер'єру, де знаходиться шість першохристиянських саркофагів (IV століття) і хрест майстра Алоі (XIV століття), відрізняється яскраво вираженою романської манерою. Тільки одна з веж, що розташовані з боків фасаду, створеного в стилі бароко (XVII століття), була закінчена в готичному стилі.

Для романтиків Жирона - справжній скарб. Майже про кожну вулиці, про кожний будинок складено легенду: тут є і відьма, що лякає дітей, і двохвоста русалка з розкішним волоссям, і хитре бісеня, яке допомагає позбутися боргів. Загальноприйнята звичка кидати до фонтану чи річки монетку, щоб повернутися, у Жироні замінена оригінальним ритуалом. У місті існує приказка "Хто не поцілує зад левиці (леона), не зможе стати громадянином Жирони". Тепер, для бажаючих побувати тут ще раз, до заду левиці підставлена ​​драбинка, а раніше доводилося підніматися на стовп.

Завантажити мапу Жирони:

Girona-map (216.5 KiB, 726 downloads)