Гент/Gand (населення 235000 жителів) є столицею провінції Ост-Фландерен.  Гент оточений квітковими полями, за що отримав епітет «місто квітів». Гент має багате культурне минуле, це добре помітно з того, як виглядає його центр.

Надзвичайно цікаві будівлі Гента зосереджені в ядрі старого міста на правому березі Лиса, між замком графів Фландрських і кафедральним собором. Собор св. Бавона закладений 1228 року, його будівництво відбувалося у декілька етапів і розтягнулося на багато століть. Внутрішнє оздоблення виконано в стилі бароко, що вражає своєю розкішшю. Всередині можна побачити такі роботи майстрів як різьблена дерев’яна кафедра 1745 р. роботи Дельво і картину «Вступ блаженного Баво до монастирю» пензля Рубенса. До шедеврів світового рангу належить відомий Гентський вівтар (1420-1430), творіння братів Хуберта і Яна ван Ейків. На 22 картинах цього вівтаря зображені епізоди Священної історії від Всесвітнього потопу до втілення Спасителя. У крипті під папертю собору виставлено безцінну церковну дароносицю.

Символом свободи городян, що повстали в XIV ст., є готична міська вежа Белфорд, збудована в 1183-1339 рр. На її вершині можна побачити фігуру дракона як втілення непохитності та стійкості. Типовим зразком готики на берегах Шельди є Церква св. Миколи (XIII в.). Недалеко розташувалася церква св. Михайла (1440-1648 рр.). Особливістю цієї будівлі є недобудована вежа. Головна прикраса інтер’єру – картина «Розп’яття Христа” (1630 р.) Антоніса ван Дейка.

З набережної Корнлей відкривається мальовничий вид на розташовану навпроти набережну Граслей, найстарішу в Генті. Шеренга розкішних будинків з фронтонами колишніх цехів і гільдій – гордий символ колишньої могутності і підприємливості їх господарів. Зліва від неоготичної будівлі поштамту (1903 р.) височіє Будинок вільних моряків (1531 р.) у стилі брабантської готики, а за ним – Будинок лічильників зерна (1648 р.) пізнього бароко. Старовинну будівлю Хлібних складів в романському стилі було зведено, як то кажуть, по лінійці. Її фасад на кожен метр висоти нахилений на 1 см вперед. За рахунок цього полегшувалось навантаження на лебідки, що піднімали нагору мішки з зерном.

Дещо похмурий 3амок графів Фландрських (XII ст.) оповідає про кровопролитні сутички між бюргерами вільного міста Гента і графами – правителями. Пізніше замок служив в’язницею, також в ньому розміщувався суд. Експонати «Музею тортур» дають наочне уявлення про методи «з’ясування істини». Ліворуч від замка, тобто на захід, розкинулися тісні вулички Патерсхола – середньовічного кварталу шкіровиків, в якому згодом оселилися  представники інших ремесел. З початком індустріалізації ця частина міста перетворилася на робочий квартал. Сьогодні тут відкриті бутіки, працюють майстри художніх ремесел і торговці антикваріатом. У 18-ти будиночках колишнього дитячого притулку розташувався Музей народної творчості.

Площа Vrijdagmarkt ще з XIII в. вважається політичним центром міста. У північно-західній частині площі височіє значний фасад побудованої на стику століть будівлі Президії робочих профспілок. На протилежному боці – вежа Toreken (1460 г.) – будівля Цеху шкіровиків. У ній також працювала контрольна комісія ткачів лляних тканин. І якщо якість товару не відповідала встановленим нормам, бракований товар, на сором ремісників, виставлявся на загальний огляд. Ратуша на західній стороні площі Ботермаркт почала будуватися в 1482-1484 рр. у стилі пізньої готики, а завершена – в 1600-1622 рр. у стилі ренесанс.

На думку журналу National Geographic Travel, історичний центр Гента займає третє місце по автентичності, після Вахау (Австрія) і Онтаріо (Канада). Оскільки місто ніколи не піддавалося сильним військовим руйнувань, його архітектура є надійним барометром історії. Дорогоцінна шкатулка, що зберігає скарб нації, відображення розвитку суспільства, зміст культури і мови.

Завантажити мапу Гента:

[wpfilebase tag=file id=186 tpl=download-button /]