Озеро Гарда / Lago di Garda

Улюблене місце величезної кількості туристів – озеро Гарда – є найбільшим озером Італії, його площа складає близько 370 кв. км, максимальна глибина – 346 метрів, а довжина берегової лінії по периметру – 158 км. Озеро «ділять» між собою три італійські регіони – Ломбардія (провінція Брешії), Венето (провінція Верони) і Трентіно – Альто-Адідже (провінція Тренто). Стародавні римляни називали це озеро Бенако, а назва Гарда закріпилася за ним вже в Середні століття, воно походить від однойменного містечка. Якщо вірити деяким документам VIII століття, назва Гарда походить від німецького warda, тобто «гвардія», «місце спостереження». Веронську частину узбережжя Гарди, з її м’яким кліматом, називають також «Рів’єрою олив», а берег, що відноситься до Брешії – відомий лимонними садами, за що його називають «Рів’єрою лимонів».

Географія. Північна частина озера оточена Альпами, а південна сторона лежить у Паданській рівнині. Найвищі гори, що оточують озеро Гарда – це Презанелла (3556 м) і Адамелло (3554 м), хоча більшість вершин навколо озера складають від 65 до 1500 метрів над рівнем моря. Температура води вар’юється від 6 ° C у грудні до 27 ° C у серпні. Для озера Гарда характерні сейши – феномен стоячих хвиль, що виникають у замкнених водоймах. На поверхні озера такі хвилі можуть виникати при повному штилі і тривати від декількох хвилин до декількох годин.

У Гарду впадають 25 невеликих річок, Аріль, що протікає в провінції Верони, вважається найменшою річкою у світі, її довжина становить усього 175 метрів. З озера витікає річка Мінчо, несучи свої води до  Мантуї.

На озері розташовані п’ять невеликих островів, найбільший з яких – острів Гарда, відомий також як острів Боргезе (Isola Borghese), на якому в 1220 році святий Франциск Ассізький заснував монастир, що проіснував до XVIII століття. Сьогодні тут можна побачити замок XIX століття, побудований в неоготичному венеціанському стилі.

Серед термальних джерел Гарди найвідомішим є підводне джерело Бойола (Boiola), особливі властивості якого пояснюються натрієво-сірчаним наповненням, яке робить цю воду лікувальної. Джерело знаходиться на відстані близько 300 метрів від східного узбережжя півострова Сірміоне (Sirmione), на глибині 17 метрів.

Туризм. Ще у давньоримську епоху на берегах Гарди зводилися вілли, призначені для відпочинку знатних римлян. Одним з найбільш привілейованих місць вже тоді був Сірміоне – через наявність сірчаних термальних джерел. Про це свідчать і залишки давньоримської вілли під назвою «Grotte di Catullo». У період Відродження берега озера переживають нову хвилю будівництва вілл для знаті, так що поступово Гарда, особливо її північно-західне узбережжя, стає місцем елітарного відпочинку. Окрім привабливої та чарівної природи, озеро та його околиці інтегровані до індустрії розваг. Починаючи з другої половини XX століття тут  один за одним з’явилися парки розваг: Гардаланд, Parco Natura Viva, Canevaworld, що складається з двох територій – аквапарку та тематичної зони, присвяченої світу кіно.

 Міста і пам’ятки

Сірміоне (Sirmione) знаходиться у провінції Брешії та розташований на південному березі Гарди. Місто має привабливу  історичну частину з вузькими звивистими вулицями, два термальні центри – «Catullo» і «Virgilio», а також руїни вілли давньоримського поета Катулла – «Grotte di Catullo». Залишки найбільшою вілли давньоримської епохи північної Італії знаходяться на кінці мису півострова і займають територію площею приблизно два гектари. Крім того, у Сірміоне можна відвідати міський музей, в якому зберігаються археологічні артефакти, бронзові вироби, монети, кераміка, фрагменти фресок. Ще одна важлива пам’ятка Сірміоне – фортеця з її зубчастими стінами, побудована для захисту території і порту.

Салò (Salò) також входить до провінції Брешії, це місто знаходиться на західній стороні Гарди біля підніжжя гори Сан-Бартоломео (Monte San Bartolomeo) висотою 568 м. Від Салò починається «Брешіанська рів’єра» з пишною середземноморською рослинністю, що простягнулася на північ до Гарньяно. Географічне положення забезпечує Салò м’який клімат. Одна з прикрас Салò – чудова набережна, найдовша на  Гарді. З набережної можна потрапити на обладнані галькові пляжі. Пагорб Сан-Бартоломео, що підноситься над містом, пропонує любителям природи безліч стежок для прогулянок у сосновому гаю. Історичний центр міста – це густа мережа звивистих вуличок і невеликих площ, з безліччю магазинів і ресторанів. Тут же височіє собор XV століття, присвячений Благовіщенню Діви Марії.

Лимоне-суль-Гарда (Limone sul Garda) знаходиться у 33 км на північ від Салò. І хоча назва містечка походить від латинського «Limen», що означає «кордон», тут дійсно розводять лимони. На вирощуванні лимонів, оливок і риболовлі грунтується місцева економіка. Лимоне-суль-Гарда був практично ізольований аж до 1932р., поки сюди не було проведено дорогу, дістатися до міста можна було або по озеру, або через гори. З появою дороги тут активізувався туризм. Сьогодні Лимоне-суль-Гарда з населенням близько 2000 чоловік – один з найвідоміших туристичних центрів Брешіанської Гарди. Містечко розвивається навколо невеликого мальовничого порту, зберігаючи атмосферу рибальського селища. Тут любили бувати такі відомі письменники, як Гете, Лоуренс й Ібсен. Від церкви Сан-Рокко, побудованої в XVI столітті, можна помилуватися чудовою панорамою на озеро. Типова середземноморська рослинність представлена ​​олеандрами, пальмами і оливковими гаями. Символом міста є відомі лимонарії,що розташовані на терасах. Перші лимонні теплиці тут були побудовані ще в XVII ст., до цих пір можна побачити, що від цих споруд залишилися колони та стіни, які захищали лимони та апельсини від холоду.

Ріва-дель-Гарда (Riva del Garda) знаходиться у північній частині узбережжя Гарди у регіоні Трентіно – Альто-Адідже. Тут проживає 16 тисяч чоловік. Завдяки своєму особливому розташуванню, це одне з найцікавіших місць на озері: із заходу місто захищає гора Монте-Роккетта (1575 м), а на сході піднімається Монте-Бальдо (2218 м). Ріва-дель-Гарда, яку називають також «перлиною озера», це середземноморський оазис біля підніжжя Доломітових Альп, тут завжди панує м’який клімат, а рослинний світ складається з лимонів, пальм, олив і лавра. Пляжі з білої гальки, блакитний колір води і чисте повітря надають цьому місцю неповторну чарівність.

Містечко Гарда (4 тис. чол.) – один з найпопулярніших туристичних центрів «Рив’єри Олив». Від назви міста Гарда походить назва усього озера. Тут можна побачити безліч свідчень давнього минулого, як, наприклад, залишки фундаментів будівель бронзового століття і наскальні малюнки на горі Лупа, що зображують тварин, вершників, воїнів, зброю і лабіринти. Історичний центр досі зберігає чарівність середньовічної фортеці  з його невеликими різнокольоровими будинками, що обрамляють старовинні вузькі вулички. На північному заході затоки Гарда знаходиться мис Сан-Віджіліо – одне з найчарівніших місць на озері. У місті багато красивих вілл і палаців, найголовніший з яких – палац Капітанів (Palazzo dei Capitani), що стоїть навпроти порту.

Лацізе знаходиться у 8 км на південь від міста Гарда, тут проживають близько 7 тисяч осіб. Назва Лацізе походить від латинського слова «lacus», що означає «озерне селище». У цьому місці озеро Гарда досягає своєї максимальної ширини – 17 км. Історичний центр міста характеризується середньовічними вуличками і площами. У Лацізе багато чудових вілл, а найвідоміше  місце – це термальний центр Колà.

Песк’єра-дель-Гарда ( 10 тисяч чоловік) розташована на південній стороні Гарди. Місто з усіх боків оточене каналами, а його історичний центр обмежений фортечними стінами, що змінили природний плин річки.  Песк’єра-дель-Гарда була побудована на шляху, що з’єднував Бергамо і Брешію з Вероною, спеціально для полегшення торгового обміну між ними.

Місцева кухня. Опинившись на озері Гарда, можна покуштувати типові місцеві страви: полента Карбонера – традиційне блюдо Трентіно на основі кукурудзяного борошна і сирів; філе форелі з цитрусовими; риба з цитрусовими і оливковою олією; «Бро Брузо» – густий бульйон, зварений з додаванням підсмаженого борошна і оливкової олії; тортелліні Валеджо – з найтоншим тістом і смачною м’ясною начинкою; сардини з оливковою олією, петрушкою і часником; спагетті з соусом з солоної риби уклейки і багато інших, не менш апетитних страв.

Завантажити мапу о. Гарда:

[wpfilebase tag=file id=205 tpl=download-button /]