Розташоване на західному березі Салентійського півострова місто-острів-фортеця Галліполі, що омивається Іонічним морем, є одним з найдавніших міст Апулії. У перекладі з грецької мови його назва означає «Прекрасне місто». І це повною мірою відповідає дійсності – жовто-біле місто на тлі яскраво-блакитного моря завжди було туристичною Меккою, перлиною на морському березі в оточенні найгарніших краєвидів та чудової барокової архітектури.

Галліполі заснували греки, і довгий час він входив до складу Греції. Пізніше місто було захоплене римлянами і стало римською колонією. Завдяки своєму вигідному місцерозташуванню на перехресті сухопутних та морських шляхів місто встигло побувати у володінні візантійців, норманів, анжуйців, венеціанців та іспанців. І лише 1860 року місто увійшло до складу Італії.

Перш ніж поринути у павутиння мощених вуличок історичного центру, варто сповільнити крок і зупинитися біля старовинного рибного ринку, розташованого в колишньому оборонному рові масивної фортеці. Тут можна побачити корінних мешканців міста, які продають свій ранковий вилов.

Фортецю Галліполі чудово видно з перешийка, що сполучає старе місто з сушею. Вона була збудована анжуйською династією та майже повністю оточена морем. Потрапити всередину можна старовинним підйомним мостом. Ймовірно, за старих часів цитадель була повністю відокремлена від навколишньої землі.  Периметр стін   захищають чотири вежі-бастіони. П'ята вежа під назвою «Рівеліно» знаходиться прямо в морі.

Перше, що бачимо, потрапляючи в старе місто, - Грецький фонтан, хоча він побудований в епоху Відродження. Його фронтон виконаний у стилі бароко, а відразу за ним, на тлі щоглів баркасів, видно церкву Санта-Марія-дель-Каннето і капелу Санта-Крістіна, присвяченій святій покровительці міста і моряків.

Церква Сан-Франческо-ді-Паола із суворим білим фасадом – це все, що залишилося від монастиря пауланів у центрі Галліполі. Церква залишилася чинною навіть після періоду гонінь на орден і стала штаб-квартирою братства Санта-Марія-ад-Нівес.

Церква Санта-Марія-делла-Пуріта — справжня скриня шедеврів у самому центрі Галліполі. Це без перебільшення справжня картинна галерея, де минуле саме розповідає про себе за допомогою мистецтва. До того ж, це найстародавніша церква Галліполі, збудована у другій половині XVII століття.  У церкві зберігаються картини художників неаполітанської школи XVIII століття, головна з яких – образ святої діви на центральному вівтарі. Вас зацікавить статуя св. Христини з пап'є-маше майстра з Лечче Акілле де Лукреці та старовинний орган. Підлога церкви – також є витвором мистецтва, прикрашена майолікою XVIII століття.

Собор святої Агати XVIII ст. - головна визначна пам'ятка Галліполі та символ місцевого бароко. Його кам'яний фасад – справжній тріумф стилю рококо. Він поділений над два ордени і прикрашений бароковими статуями. Усередині церкви можна помилуватися великою колекцією художників із Саленто XVII та XVIII століть, зокрема творами Нікола та Карло Малінконіко та галіпольця Андреа Копполі.

Окрім багатої історії та великої кількості старовинних пам'яток, гостей порадує місцева кухня. Галліполі – місто рибалок, тому тут величезний вибір свіжої риби та морепродуктів. Обов'язково варто скуштувати місцеву страву скапече – це маринована риба в шафрані та обсмажена у хлібних крихтах. Взагалі всі страви дуже смачні, тому що готуються на оливковій олії, а вона тут вважається однією з найкращих у світі.

Мапа Галліполі: