Флоренція (460 тис.  мешканців) розкинулася біля  підніжжя Північних Апеннін на  обидвох берегах річки Арно. Місто було засноване етрусками, потім завойоване римлянами. Збереглося чимало вузьких середньовічних вулиць з будинками-фортецями, але все ж переважають пам'ятники архітектури Відродження - епохи його найвищого розквіту.

ФЛОРЕНЦІЯФлоренція - унікальне місто, прославлена ​​батьківщина Ренесансу та місто, що дало світу найвидатніших майстрів мистецтв. Династія Медічі, що правила Флоренцію до першої половини XVIII століття, всіляко сприяла розвитку мистецтв і розквіту міста як світового культурного центру. Флоренція  надихала таких майстрів мистецтва як Донателло - одного з "батьків Відродження",  генія Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Сандро Боттічеллі і багатьох інших. Їхніми творами зараз захоплюються відвідувачі музеїв і картинних галерей Флоренції.

З вершини найближчого пагорба чітко виділяються три головні визначні пам'ятки Флоренції, що піднімаються над морем черепичних дахів: купол собору Санта Марія-дель-Фьоре, дзвіниця Джотто і струнка башта Синьорії (Палаццо Веккьо) середньовічної міської ратуші. З історичним центром міста - площею Синьорії - пов'язані всі найважливіші події бурхливої ​​історії Флоренції.

Головний флорентійський собор Дуомо (Санта Марія-дель-Фьоре, XIII-XIV століття) є третім в світі за величиПЛОЩА СІНЬОРІЇною після соборів Св. Петра в Римі і Св. Павла в Лондоні. Історія його будівництва налічує понад 6 століть! Дуомо проектувався із розрахунком, аби вмістити все населення міста (на той момент - 90000 осіб). Вийшла й насправді вражаюча споруда довжиною 153 м, висотою 107 м. Основу собору Санта Марія дель Фіоре заклав Арнольфо ді Камбіо ще у кінці XIII століття. Купол собору, який став символом всієї Тоскани, був спроектований геніальним архітектором Відродження Філіппо Брунеллескі. А оздоблення фасаду було завершено лише в XIX столітті.

Найстарша будівля на Соборній площі - Баптистерій. Він тут стояв ще в античні часи на звичайній робочій окраїні. Тільки споруду називали не Баптістерієм, а храмом Марса. Християни, опинившись в більшості, в IV -V століттях пристосували цю будівлю під хрещальню, але і статую бога війни про всяк випадок викидати не стали, а поставили на римській дорозі, біля мосту - там, де зараз починається Понте-Веккьо. Вважалося, що місто буде стояти до тих пір, поки не завалиться Марс. Повінь 1333 року змила статую разом з мостом; Флоренція ж, як неважко здогадатися, залишилася на місці. Між іншим, Сан-Джованні - Іоанн Хреститель, на честь якого цілком логічно назвали Баптистерій, - був за сумісництвом ще й покровителем Флоренції. Відповідно присвячена йому церква вважалася однією з найголовніших в місті. У свій час (1059-1138) вона навіть заміняла кафедральний собор.

Площа Синьорії - це політичне серце Флоренції. Цю роль площа виконує, починаючи з доби середньовіччя і до наших днів. Свою назву площа отримала на честь Палацу Синьорії, спроектованого Арнольфо в 1298-99 роках. Велика частина будівлі була побудована всього за три роки до 1302 р. У цій будівлі засідав уряд Республіки, потім - рада Пріорів. Зараз в палаці розміщується муніципалітет Флоренції. Будівля сучасного   муніципалітету з'єднано закритою верандою ("коридором Вазарі") з Палаццо Пітті. Таким чином, давні володарі Флоренції захищалися від нападів плебеїв, здійснюючи тривалі прогулянки, не спускаючись на землю.

Palazzo Vecchio (1298-1314) довгий час був фортецею і тільки у 1496 р. розпочинається його реконструкція під керівництвом Мікеланджело. Він, разом з іншими художниками і скульпторами, прикрашає внутрішні зали палацу. У 1500-х роках в Старому Палаці розташовувався уряд міста.

Однак площа Синьорії є не лише центром міста. Це - ще й чудовий музей під відкритим небом. На південь, у напрямку річки Арно, витягнулася площа Уффіци. Перед нею стоїть Лоджія Ланці (1376-1382), під дахом якої знаходиться 15 статуй, серед яких вирізняються дивовижна статуя Персея, що тримає голову Медузи, і "Викрадення сабінянок" роботи Джанболоньї, а також копія статуї Давида роботи Мікеланджело. Близько 300 років тому оригінал Давида переїхав до Галереї Академії. У центрі площі розташувалися Фонтан Нептуна роботи Амманнаті і кінна статуя Козімо I Медічі роботи Джанболоньї. Поруч кругла мармурова дошка на землі відзначає те місце, де 23 травня 1498 року був спалений на вогнищі Савонарола.

СТАРИЙ МІСТНедалеко від площі Синьорії перекинуто через Арно найдавніший міст Флоренції, який так і називається - Ponte Vecchio - Старий Міст. 1170 року споруджують кам'яну споруду, яка потім була зруйнована під час розливу річки. У 1345 році міст був заново перебудований. Спочатку тут розташовувалися м'ясні і рибні лавки, а потім їх місце зайняли  ювеліри. Не випадково  його називають раєм для жінок і пеклом для чоловіків. Тільки дивом під час бомбардувань Другої світової війни він уникнув руйнування.

Відома церква Санта Кроче (в перекладі - церква Святого Хреста) розташована на площі, що носить цю ж назву. Починаючи з XIV століття, тут проводилися спортивні ігри та святкові змагання. І до цього дня на ній щорічно влаштовують матчі історичного флорентійського футболу. Правила гри дозволяють будь-які дії. Собор має готичний стиль, його будівництво тривало у 1200-1300-х рр. Мармуровий фасад датується 1863 роком. Церква Santa Croce є усипальницею знаменитих діячів. Тут поховані Мікеланджело, Галілео Галілей, композитор Россіні, винахідник телефону Марконі. На знак любові до свого земляка тут звели гробницю і пам'ятний барельєф Данте, хоча гробниця порожня. Данте похований у Равенні, де він жив у вигнанні останні роки. У фундаменті церкви спочивають десятки багатих флорентійських громадян. Коли Стендаль відвідав Флоренцію, то, перебуваючи в церкві Святого хреста, він прийшов у легке божевілля від побаченої краси. Цей стан отримав назву - синдром Стендаля. У даний час в лікарнях міста є спеціальні відділення для таких хворих. Особливо схильні до цього синдрому японські туристи.

Галерея Уффіці належить до найвідоміших і найбагатших скарбниць світового образотворчого мистецтва завдяки своїй унікальній експозиції різних італійських шкіл живопису, перш за все - флорентійської і венеціанської. Біля витоків створення галереї (автор проекту - Джорджо Вазарі, він і розпочав будівництво у 1560 році), була сім'я Медічі, чий внесок у розвиток Флоренції як світового центру мистецтва справді є неоціненним. З суто адміністративної будівлі (uffici) завдяки Медічі Уффіці перетворилася на багатющу колекцію творів мистецтва. З 1737 року музей став надбанням народу після того, як Анна Марія Людовика - остання представниця сім'ї Медічі – подарувала його місту. Уффіці - найбільше зібрання живопису в Італії. Тут є картини Чімабуе, Джотто, Сімоне Мартіні, Рафаеля, П'єро делла Франческа, Дуччо, Ботічеллі, Мікеланджело, Мантеньї, Тиціана та багатьох інших.  

Карта Флоренції:

Mappa Firenze (1.1 MiB, 102 downloads)