Будву нерідко називають чорногорським Майамі, й цілком заслужено, адже це місто ніби створене для яскравих емоцій.
Заселеними місцеві землі стали з V ст. до н.е. Засновником міста вважають Кадмуса Фінікійського. Є дві версій походження назви міста. Основною легендою є наступна: колись на цих теренах жив бідний муляр, який безпам’ятно 
закохався в дочку багатія. Природно, одружитися їм не дозволили, тоді пара прийняла рішення возз’єднатися шляхом смерті. Закохані кинулися в воду з високою міського муру, вимовляючи слова: «Нехай будуть двоє – як один» і перетворилися в риб. Від частини цієї фрази «budu dva» і пішла назва міста, а пара риб, що нагадує знаки «інь» та «янь», стала символом Будви. Друга версія більш реальна, але менш романтична. Венеціанці, що проживали тут у XV-XVIII ст. дали назву місту Будуа, що згодом перетворилася в Будва. Після венеціанців місто побувало в Австрійській імперії, а потім – в Югославії. Друга світова війна призвела до великих руйнувань, проте Будва вистояла і, «підлікувавшись», перетворилася в улюбленицю туристів, які прибувають у цей райський куточок з усієї планети.
Старе місто XV століття – це «візитівка» пам’яток Будви. Тут все є мальовничим і неповторним, до кожного дрібного камінчика. Казкові вузькі вулички, забудовані акуратними будиночками з червоними черепичними дахами, кріпосні ворота, старовинні храми – все це заворожує.
Цитадель – фортеця XV ст., розташувалася на схилі рифа, що оточує місто. Тут ви побачите барельєф – символ
Будви – пару переплетених рибок, зображених на честь хоробрих закоханих. У фортеці розмістилися галерея, музей Будви і навіть ресторан. На забудьте відвідати оглядовий майданчик, з якого відкривається чудовий вид на місто і море.
Храм Діви Марії (IX ст.) став місцем заснування Цитаделі. Поруч у 1798 р. збудували Церкву Св. Трійці. Навпроти храму знаходиться могила відомого сербського письменника і політика – Любича. Церква Св. Іоана. Цей величний храм з гарною дзвіницею – не тільки святе місце, а й свого роду «галерея» старовинних ікон, серед яких значиться портрет Діви Марії з немовлям на руках. Кажуть, що автор цієї ікони – сам Св. Лука, тому її вважають чудотворною.
Пам’ятник танцівниці – одна з найромантичніших пам’яток. Романтична не тільки статуя, а також її історія. Один моряк, йдучи в плавання, обіцяв своїй коханій повернутися. Йшли роки, а дівчина проводила всі дні на березі, виглядаючи корабель коханого, танцюючи … аж поки не скам’яніла. А він так і не повернувся.
Острів Св. Миколи знаходиться прямо навпроти самої Будви – на відстані в 1 км, дістатися до якого можна на морському таксі або орендувавши човен. Місцеві називають острів – Гаваї, і в чомусь мають рацію, оскільки, потрапивши сюди, не хочеться повертатися. Зелений морської оазис, відокремлений від світу і його недосконалості – хто відмовиться від таких райських умов проживання?! Тут є кілька облаштованих пляжів, безліч мальовничих бухт. А в дикій частині, покритої лісом, можна зустріти косуль і оленів.
