«Перлина Румунії» розташована у самому серці країни. Тут кожен будинок - загадка, кожна будівля - легенда. Вимощені бруківкою пішохідні вулички, різнокольорові кам'яні будиночки з кованими решітками воріт і червоними черепичними дахами. Здається, що це старовинне німецьке містечко. Але ні! Тут розмовляють румунською, п'ють пиво «Ursus» і розплачуються леями (румунська валюта). Тут є своя чарівність і колорит!

Протягом своєї історії місто носило різні назви: латинське Corona, німецьке Кроншдат, угорське Брасо, румунське назву Брашов і у 1950-1960 роки Брашов мав назву Сталін.

brasovУ XII столітті король Угорщини Геза II запросив групу саксонських німців для заселення і розвитку району Трансільванії, і одним з місць поселення вони обрали перехрестя торгових шляхів між Західною Європою і Османською імперією. Своє місто вони назвали Кронштадт, за два століття воно розбагатіло, з'явилася фортеця з укріпленими стінами для захисту від постійних набігів ханських орд з півдня і сходу. Поступово саксонці почали витісняти румун зі сфери торгівлі, однак румуни почали наживатися на контрабанді. Вони ж побудували тут першу в Трансільванії православну церкву і бібліотеку. Саксонський Брашов поступово розростався за межі типово німецького старого міста, пристосовуючись до воєн, катастроф і мінливої політики. Румунська громада Брашова заклала основу культурного розвитку всієї країни, в тому числі сприяла виданню в 1838 р. першої газети румунською мовою.

При пожежі 1689 року після вторгнення армії Габсбургів була знищена велика частина ранніх споруд Брашова. На ремонт і реконструкцію потрібно було 100 років, однак сьогодні хитросплетіння міської історії видно у приголомшливій архітектурі XII-XIX ст. Брашов є найбільш гармонійним у порівнянні з іншими сімома саксонськими трансільванськими містами, заснованими в XII в. Хоча після зовсім недавнього вигнання етнічних німців - в 1945-1947 рр. – старе місто стало нагадувати декорацію, оскільки втратило стимул до подальшого процвітання. Під час традиційного весняного свята Жуній колоритні ескадрони вершників в національних костюмах виконують ефектні фігури церемоніальної побудови. Водночас язичницьке і християнське свято нагадує про значення Брашова для культури Румунії на різних етапах її розвитку.

Оточений горами Брашов входить до десятки найбільших міст Румунії, але на вигляд ніколи не скажеш, що тут живе понад 275 тисяч чоловік. Низькоповерхова забудова, великий старий центр, затишні камерні площі - й мимоволі сповільнюєшся і розслабляєшся. Почати огляд міста найлогічніше з  ратушної площі з ратушею з найдивнішим гербом (коріння в короні). Чорна церква (Biserica Neagra) - найбільший костел в Трансільванії, який вміщує 10 тисяч чоловік. Цікаво, що під час соціалізму на площі зробили автовокзал, щоб люди перестали збиратися разом (городянам це не особливо заважало). Дуже близько від Чорної церкви починається Strada Sforii - найвужча вуличка міста. Справа в тому, що забудова раніше була блокова, і щоб потрапити з однієї вулиці на іншу, доводилося пристойно обходити, а тому пожежні робили мікро вулиці, аби можна було оперативно гасити пожежі - поступово всі ці недовулиці заклали, залишилася тільки Strada Sforii.

Центр замикають Катерининські ворота, які виглядають швидше як замок з заставки Діснея. Пройшовши трохи далі від центру і піднявшись на пагорб - побачимо церкву і першу румунську гімназію. Там досі збереглися парти XVI століття. Любителям мистецтва до душі доведеться художній музей з непоганою колекцією румунського мистецтва XVIII-XX ст. Вгадайте, скільки Владів Цепешів  там нарахуєте?

Щоб подивитися на місто з висоти, слід піднятися на гору Тампа на підйомнику. А у 8 км від Брашова на любителів гірських лиж чекає курорт «Сонячна галявина» - Poiana Brasov - цінник на катання там абсолютно соціальний.

Карта Брашова:

Brasov-city-map (0.0 B, 33 downloads)