Bologna / Болонья

«Вчена, Червона, Товста» (la Dotta, la Rossa, la Grassa) – цими трьома визначеннями іноді характеризують Болонью – столицю регіону Емілія-Романья, маючи на увазі що знаходиться тут один з найстаріших університетів, червоний колір її дахів і стін і смачну місцеву кухню.

Головну площу Маджоре можна назвати «пульсуючим серцем» міста. Тут знаходиться фонтан Нептуна, а оточують площу найважливіші в місті, ще з часів Середньовіччя, будівлі: на заході – Палаццо Комунале, на сході – Палаццо деї Банкы, на півдні – базиліка Святого Петронія, навпроти якої розташовується Палаццо дель Подестà. З цієї площі починають оглядати місто туристи, а ось студенти університету відносяться до площі з упередженням і вважають, що її не варто переходити по центру, а лише по периметру, інакше з мрією про диплом можна розпрощатися.

Базиліка Святого Петронія (1390-1479рр.) – головна церква Болоньї, шоста за величиною в світі. Це остання масштабна готична споруда, реалізована в Італії. Собор збудовано у формі латинського хреста, з трьома нефами і каплицями. У готичному стилі виконані і зовнішні декорації, в основному роботи Джованні да Модена, а також майстрів Параміджаніно, Джуліо Романо і Мазаччо. У соборі знаходяться два найстаріших в Італії органу. На підлозі собору в 1655 році за проектом астронома Джованні Кассіні було накреслено найбільший в світі меридіан, який доводить, що Земля обертається навколо сонця.

Разом з іншими культовими спорудами базиліка Святого Стефана (Basilica di Santo Stefano) утворює знаменитий комплекс Семи Церков. Трикутну площу Святого Стефана оточують Храм Розп’яття Господнього, Храм Гробу Господнього, церква Святих Віталія та Агріколи (перших болонських мучеників-християн), церква Святої Трійці, дворик Пілата, середньовічний внутрішній дворик і музей Святого Стефана. Неодноразові реставраційні роботи значно змінили первісний вигляд комплексу, а кількість церков з плином часу скоротилася з семи до чотирьох.

Особливою рисою міста є його вежі, побудовані в XII-XIII століттях. Сьогодні їх залишилося всього 17, а колись було більше 180. Вежі будували як з оборонною метою, так і для того, щоб продемонструвати спроможність тієї сім’ї, що замовляла її зведення. Наприклад, найзначніша вежа Болоньї – вежа Азінеллі  (1109-1119 рр.)  не лише надавала значну вагу в суспільстві сімейства Азінеллі, але й використовувалася як спостережний пункт.

Неповторний вигляд Болоньї створюють арочні галереї, що розтягнулися по історичному центру на 40 км. Влітку вони захищають від сонця, взимку вкривають від дощу і снігу. Переходячи з однієї аркади в іншу, можна досягти будь-якої точки міста.

Університет Болоньї (1088р.) є найстарішим європейським університетом. Серед його найвідоміших студентів були Данте, Петрарка, Еразм Роттердамський, тато Микола V, Альбрехт Дюрер, Парацельс, Карло Гольдоні, Луїджі Гальвані … На даний час в університеті 23 факультету, 68 відділень, в яких навчаються близько 90.000.

На північний захід від історичного центру Болоньї, на висоті близько 300 метрів над рівнем моря, на Вартовому пагорбі височить храм, побудований на честь ікони Мадонни з немовлям, написаної апостолом Лукою – Santuario della Madonna di San Luca. Дістатися до нього можна від міських воріт Сарагоса по найдовшій критій арочний галереї у світі, побудованої в 1674 році. Її довжина – 3079 м, складається з 666 арок і 15 каплиць.

Болонська кухня багата і різноманітна. Знамениті тортеллі, досі готуються вручну і подаються обов’язково з бульйоном, паста на яйці, свинина – її основні елементи. Це, наприклад, рагу з суміші свинини, телятини і яловичини; тальятелле, замішані на яйці; лазанья; відбивна котлета «по-болонезьки». Не можна забувати і про Мортаделлу, що використовується не тільки для приготування різних бутербродів і грінок, але й як начинка для тортеллі. Серед місцевих солодощів популярно «чертозіно»: різдвяна насолода, приготована з медом, мигдальними і кедровими горіхами, зацукрованими фруктами, маслом, корицею і шоколадом.

Завантажити мапу Болоньї:

Mappa-bologna-turistica (268.4 KiB, 384 downloads)