Берат
Берат (алб. Berati, 34 тис. осіб) – місто-музей, розташоване на півдні Албанії. Унікальний приклад добре збереженої османської архітектури, завдяки якому він був включений до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Берат часто називають «містом тисячі вікон». І досить просто опинитися тут, щоб зрозуміти, чому білі османські кам’яні будинки підіймаються на пагорб до старого замку, тому скрізь, куди б ви не вирушили, можна побачити відображення їх “очей”(вікон). Берат — це дивовижне місце, де протягом своєї історії мирно співіснували християни та мусульмани, будувалися мечеті та церкви.
Берат розташований на півдні Албанії в 70 км від Тирани. Місто знаходиться на річці Осум біля підніжжя гори Томорі. Має середземноморський клімат з теплим літом і м’якою зимою.
Берат — одне з найдавніших міст Албанії. Він був заснований близько 2 500 років тому древніми греками. Перші згадки про місто на його місці під назвою Антіпатрея датуються ІІІ століттям до н. е. У ІІ столітті до н. е. Берат був включений до складу Римської імперії, а після її розпаду був частиною Візантії і називався Пульхеріополіс. В ІХ столітті Берат був завойований болгарами. У складі Болгарського царства місто знаходилося два століття. Пізніше Берат знову став візантійським. В 1345 році місто було включено до складу сербського королівства. У 1431 році Берат був завойований османами. У складі Османської імперії він перебував до 1912 року.
Старе місто є головною визначною пам’яткою Берата і включене до списку об’єктів Всесвітньої спадщини. Це лабіринт мощених вуличок з цікавими прикладами середньовічної архітектури та чарівними османськими будинками. Історичний центр Берата розділений річкою Осум на дві половини: мусульманський Мангалем і християнську Горицю. Мангалем є більш мальовничим, адже тут багато будівель османської епохи з невеликими вікнами та коричневими дахами. Одним з найкрасивіших і фотогенічних місць Берата є Горицький міст через річку. Це один з найстаріших і найпопулярніших османських мостів в Албанії. Він був побудований в XVIII столітті з дерева. У 1920 році його перебудували з каменю. Бульвар Республіки — мальовнича пішохідна вулиця, що проходить паралельно річці на стороні Мангалема.
Кала — стародавня цитадель, яка підноситься над новою частиною міста. Сюди веде крута стежка. Фортецю було засновано ще IV століття н. е., хоча збережені стіни та вежі датуються ХІІ століттям. Одразу за стінами замку Кала знаходиться Церква Святої Трійці — мальовнича середньовічна візантійська релігійна споруда з дивовижними фресками та іконами, побудована в ХІІІ або XIV столітті.
