Дубровник (43 тис. мешканців) – найгарніше місто Хорватії, розташоване у Південній Далмації. Щорічно його відвідує понад мільйон туристів. Разом з Венецією і Амстердамом Дубровник включений ЮНЕСКО до трійки найкращих міст – пам’ятників Європи епохи Відродження.
Місто було засноване у VII ст. Латинська назва міста Рагуза походить від Адріатичного острова, на якому було засновано перше поселення, а навпроти, на материку, біля підніжжя гори Срдж, у тому ж столітті виникло слов’янське поселення Дубрава (на честь оточуючих дубових гаїв), згодом трансформувалося у Дубровник. Поступово обидва населених пункти зрослися в один, протоку, що їх розділяла, було осушено, а на її місці виникла центральна вулиця міста – Страдун. 6 квітня 1667 року в Дубровнику стався сильний землетрус, під час якого загинуло близько 5 тис. мешканців. Вціліли лише міські стіни, палаццо Спонза і частково – фасад Княжого палацу. Всі інші будівлі були відбудовані заново. У 1991 році, за війни між сербами і хорватами, місто було оточене і піддалося варварським бомбардуванням, під час яких постраждали унікальні пам’ятники міської архітектури. Але вже зараз Дубровник повністю відновлено.
Огляд численних пам’яток Дубровника найкраще почати з воріт Пилє і могутніх фортифікаційних стін (XIV ст.). Вони мають 18 веж різноманітної форми, кожна з яких прикрашена скульптурою Святого Влаха з макетом Дубровника в лівій руці та відокремлені фортеці – Ловрієнац і Ревелін. У кріпосній вежі Святого Івана (XVI ст.) сьогодні знаходяться Морський музей і Акваріум. Прохід через внутрішній двір фортеці веде до вулиці Страдун. Праворуч від воріт Пилє стоїть величезний фонтан Онофріо (1438 г.) і францисканський монастир з однією з найстаріших в Європі діючих аптек (1391 рік).
Перед вежею з годинником у східній частині площі Плаза знаходиться колона Орландо, оточена будівлями церкви Святого Влаха (XVII ст.), Палацу Спонза (XVI ст.), жіночим монастирем Святої Клари і готичним Палацом ректора (1441 г.), в якому зараз розміщений Міський музей.
Поруч розташовані Міська дзвіниця з аркою, Національний театр Марина Држика (XIX ст.) і кафедральний собор (1713 г.), в якому зберігаються мощі святого Блеза – покровителя Дубровника, а також безліч творів мистецтва минулих століть. Від собору до єзуїтської церкви Святого Ігнатія з імпозантним фасадом ведуть барочні сходи. До церкви примикає будівля Коледжу (1699-1725 рр.).
На протилежному схилі гори, біля кріпосних стін, знаходиться Домініканський монастир (1301 г.) з чудовим порталом, музеєм і затишним внутрішнім двориком. В експозиціях Музею домініканського монастиря – живопис XV-XVI століть, скульптури, ювелірні вироби, манускрипти і старовинні ноти.
Цікаво відвідати найдавнішу синагогу в південній Європі поруч з Годинниковою вежею, церкву Святого Спаса, Художню галерею і Університетський Центр. Етнографічний музей демонструє предмети побуту, костюми, тканини ручної роботи, твори ремісників, що дають уявлення про культуру Далмації.
Колоритні вузькі вулички, житлові будинки з аркадами на першому поверсі і черепичними дахами, невеликі площі з прикрашеними статуями та фонтанами, маленькі крамнички і вуличні кафе старого міста – ще одне “обличчя” Дубровника. У місті безліч старовинних монастирів і соборів. Неодмінна частина “пішохідної програми” – прогулянка по фортечному валу: звідси відкриваються чудові панорами Старого міста з червоними дахами будинків на тлі яскравої морської синяви.
«Той, хто шукає рай на землі, повинен відвідати Дубровник, оскільки ніде більше не знайти такої величі і заспокоєння, такої краси і гармонії» – Бернард Шоу.
