Прага/Praha – столиця і найбільше місто Чехії, розташована на річці Влтава в центральній Богемії з населенням 1,2 
млн. чол. Прага вважається одним з найгарніших міст світу, її називають «золотим містом», «містом тисячі шпилів» і «серцем Європи». У 1992р. історичний центр Праги було внесено до переліку світової спадщини ЮНЕСКО.
Знайомство з Прагою найкраще починати зі СтаромеськоЇ площі, де практично всі споруди збудовано на романських або ранньоготичних фундаментах. В одній з них народився письменник Франц Кафка. Зовсім неподалік звідси знаходяться старовинний єврейський квартал та елегантна Паризька вулиця, забудована будинками у стилі модерн.
На Старомеській ратуші розташований відомий астрономічний годинник Орлой, що став візитівкою міста. Щогодини симпатичний скелетик, 
нагадуючи про тлінність буття, дзвонить у свій дзвіночок, а у віконці з’являється процесія з дванадцяти апостолів, завершує яку життєрадісний крик півня.
Спостерігаючи за боєм годинника, можна піднятися на оглядовий майданчик Старомеської ратуші. Панорама міста зі спрямованими в небо шпилями суворого Тинського храму на першому плані вражає будь-якого, навіть найвибагливішого туриста. Будівництво храму тривало з середини XIV століття до початку XVI століття. Він був головною церквою гуситського руху. На площі в 1915 р споруджено й пам’ятник Яну Гусу.
Одним з маршрутів ваших подорожей по Празі може стати відвідування Старого Єврейського міста. Євреї, перші поселення яких виникли тут в XI столітті, зіграли велику роль в історії і культурному житті Праги. У Єврейському місті збереглася Старонова синагога – найстаріша в усій Європі (XIII 
ст.). До визначних пам’яток Праги відносять і старовинне Єврейське кладовище, на якому аж до кінця XVIII століття ховали всіх євреїв, що жили в Празі.
Спустимося вниз і вирушимо на іншу сторону Влтави по знаменитому Карловому мосту, названим на честь короля Карла IV, який будував його протягом 50 років. За переказами, Карл IV повелів звозити з усієї країни яйця для приготування будівельного розчину, а жителі одного села, не розібравшись, що до чого, зварили яйця круто. У XVII столітті Карлів міст прикрасили скульптурами за зразком моста Ангелів в Римі. Найвідоміша статуя – святий Ян Непомуцький. Він був сповідником царської сім’ї. Легенда свідчить, що Ян відмовився відкрити королю таємницю сповіді підозрюваної в
зраді королеви і його скинули з мосту. Стійкого священика зарахували до лику святих. Цю статую ви впізнаєте одразу – барельєф п’єдесталу, на якому зображуються трагічні події, відполірований до блиску: вважається, що, якщо доторкнутися до нього рукою і загадати бажання, воно неодмінно здійсниться!
Найкращі празькі музеї і гарні церкви знаходяться в районі Градчани – старовинному кварталі Праги, розташованому на захід від Влтави. Після великої пожежі 1541 року на місці будинків городян на Градчанській площі зросли палаци знаті і церковнослужителів. Навколо збереглося кілька садиб, що виникли ще до появи Градчан. У центрі площі знаходиться чумний стовп (1726 р.) зі статуєю Діви Марії і фігурами покровителів чеської землі.
Празький гра
д розташований на високому лівому березі Влтави, є архітектурною домінантою Праги. Кам’яний фортечний мур XII ст. замикає споруди Празького Граду у відокремлену територію з 35 об’єктами – палацові і церковні будови, сади, фонтани, мости і т.п. Найвідоміший з них – Собор Святого Віта, Порохова вежа та Золота вуличка. Увійти до Празького Граду можна через парадні ворота з Градчанської площі. Біля воріт виставлена почесна варта, зміна якої проводиться щогодинно. Тут починалася чеська держава, її історія найтіснішим чином пов’язана з Празьким Градом (IX ст.), який з перших днів став незмінною резиденцією чеських королів, а з 1918р. – місцем перебування президента Чехословацької Республіки. З 1 січня 1993 року Град є резиденцією президента Чеської Республіки. Якщо над палацом майорить прапор – значить, президент перебуває у себе в кабінеті. Празький Град занесено до Книги Рекордів Гіннеса як найбільшу резиденцію голови держави – 1 км із заходу на схід, 400 метрів з півдня на північ.
Домінантою Празького Граду є собор Святого Віта. Це не лише головний храм Граду, але й духовний центр усієї Чеської Республіки, закладений Карлом IV в 1344 році на місці старороманської базиліки. В історії собору Святого Віта відзначають три серйозні перебудови: ренесансні галереї, прибудовані до дзвінниці в 1562 р, дах у стилі бароко (XVIII ст.) та неготичний фасад собору (XIX ст.). Завершив спорудження храму Камі Гільберт до святкування тисячоліття Святого Вацлава (1929 г.).
Мала Сторона – справжня 
перлина бароко. Вона раніше називалася празьким Малим Містом, виникла в 1257р. у результаті об’єднання кількох поселень, що знаходилися під Градом. Місто отримало від короля численні привілеї та право називатися Королівським. Жителі міста були переважно німцями-ремісниками різних професій, запрошених до Праги королем.
Як у всій Празі, так і на Малій Стороні лишилися сліди діяльності Карла IV. Від побудованих при ньому укріплень майже вціліла окопова частина, що отримала назву “Голодна стіна”. Однак чудове Карлове місто недовго пишалося своєю славою – воно серйозно постраждало від нородних хвилювань і спустошливих воєн. Пожежа, що охопила Малу Сторону в 1541 р, завершила розруху. Експансивний стиль бароко знайшов на Малій Стороні плідний грунт і пустив тут глибоке коріння.
Транспорт. Метро. Мережа празького метро утворює 3 лінії, позначені літерами і відрізняються за кольором: лінії А (зелена), В (жовта) і С (че
рвона). Метро працює щодня з 5:00 до 24:00, інтервал руху 3-10 хвилин. Трамваї ходять щодня з 4:30 до 24:00, у нічний час з 24:00 до 4:30 діють тільки маршрути 51 – 58. Центральна сполучна зупинка нічних маршрутів – “Лазарска”. Автобуси. Денний і нічний рух так само, як і у трамваїв, нічний рух забезпечують маршрути № 501 – 512.
Ресторан «У Каліха» був одним з найулюбленіших місць письменника Ярослав Гашека. Завдяки цьому назва пивної назавжди увійшла до історії світової літератури і залишилася увічненою на сторінках його роману “Пригоди бравого солдата Швейка”. Швейк щодня навідувався до цього закладу, де в ґрунтовних бесідах із завсідниками відстоював свою оптимістичну філософію життя. Багато часу пройшло з тих пір, але незмінним залишається інтер’єр ресторану – все також ж стоїть зламана гармонь, все також ж висить портрет імператора Франца-Йосипа.
