Нюрнберг – найбільше після Мюнхена місто Баварії та метрополь Франків. Вже у 1070 р. Нюрнберг був улюбленим місцем для подорожей. Першими нюрнберзькими туристами тут були паломники, які здалеку спрямовувалися до 
могили чудотворця святого Себальда. Пізніше, у XIV-му столітті, імператорові Карлу IV так сподобалося у цьому місті, що він навіть видав закон – так звану “Золоту буллу”, за якою кожен новий німецький імператор зобов’язаний провести свій перший сейм у Нюрнберзі. 280 разів у замку гостювали імператори Священної Римської імперії німецької нації – і відчували себе як вдома. Ця епоха давно минули, проте Нюрнберг залишився таким же відкритим і гостинним містом.
Перша документальна згадка про місто була у 1050 році. У 1219 році Нюрнберг отримав від короля Фрідріха II міські права. Згодом він став найважливішим Франкським торговим містом. До початку ІІ-ї світової війни Нюрнберг став столицею націонал-соціалістів. Це була однією з найважливіших причин повітряних атак під час другої світової війни на місто. Тут же пройшли й судові засідання над багатьма військовими злочинцями.
Річка Пегніц розділяє старе місто на Лоренцер (південну сторону) і Себальдер (північну сторону з замком).
Сторона Лоренц. Найзручнішим місцем для початку вивчення Нюрнберга і його визначних пам’яток є вокзальна
площа, де височіють повністю збережені ворота Фрауентор, зведені ще до 1400 року. Тут же можна помилуватися копією першого поїзда Німеччини – Adler (Орел). Пройшовши крізь королівські ворота (Koenigstor) з величезною оглядовою вежею, Ви опинитеся на вулиці Koenigsstrasse. Першою пам’яткою цієї вулиці є церква St.Marthakirche. Далі перед Вами з’явиться Mauthalle, трохи західніше від якої знаходиться відомий і найбільший музей мистецтв, культури і історії всіх німецькомовних країн – “Німецький національний музей”.
Переходити на сторону Себальда найкраще через міст Museumsbruecke, до якого виводить вулиця Koenigsstrasse. Поруч знаходиться головна площа – Hauptmarkt, у центрі якої височить 17-метрова скульптура Schoene Brunnen. Її багаті прикраси зображують святих, церковних отців, християнських та єврейських героїв. Багато хто приходить сюди для того, щоб покрутити на удачу золоте кільце, що висіло на огорожі навколо скульптури. Східну частину площі займає церква Frauenkirche (1352-1361рр.), що відома своїм вівтарем (1440р.) і годинником 
“Maennleinlaufen” (1509р). На північній стороні площі розташована будівля ратуші (1616-1622рр.), а навпроти неї – церква святого Себальдуса (1225-1273рр.). Тут знаходиться головний твір Адама Крафта – надгробний пам’ятник Schreier-Landauersche Grabmal (1492р.). Усередині церкви на особливу увагу заслуговує “Мадонна у вінку променів” (1420-1425рр.) Могила Себальдуса виготовлена Петером Вішером.
На північній стороні старого міста знаходиться могутній замок Нюрнберга, що поділяється на три частини: замок графів (Burggrafenburg) у центрі, міські будівлі на сході і побудований у XII в. кайзерівський замок на заході. Звідси правили всі королі і кайзери у 1050 – 1571рр. З вулиці Burgstrasse дорога веде до найстарішої будівлі міста – зведеної у 1040 р. п’ятикутної вежі. За замком розташовані чергові середньовічні ворота міста, Tiergaertner Tor (“ворота звіринця”). Тут же знаходиться й будинок відомого майстра епохи Відродження Альбрехта Дюрера, в якому художник проживав з 1509 по 1528 рр.
Нюрнберг відомий своїми ковбасками. За старою легендою, ці ковбаски настільки є малими, що їх можна було просунути до замкової щілини. Наприклад, бідним ув’язненим чи запізнілим гостям. В історичних ковбасочних Нюрнберга, в яких ще обідав Альбрехт Дюрер з сучасниками, Ви зможете осилити й свою кількість ласих “малюків”. Класично підсмажених, з капустою і хріном, або відварених у відмінному цибульному бульйоні. Для порівняння можна взяти нюрнберзького патриція Ганса Штромера, який за своє 38-річне ув’язнення зумів уплести 28.000 ковбасок. Barfüßer – найпопулярніший паб, пивоварний завод і ресторан Нюрнберга. Адреса: Koenigstrasse / An der Mauthalle по дорозі від Центрального вокзалу до церкву Св. Лоренца.
