Поруч з іспанським кордоном знаходиться мальовниче каталонське містечко Колліур / Collioure, що надихало Матісса, Дирана і Шагала на створення своїх творів, а зараз є меккою для шанувальників їхнього таланту. Його називають батьківщиною фовізму (напрямок у французькому живописі XX ст). У затоці Колліура підносяться могутні стіни Королівського замку. Протягом століть місто неодноразово переходило від арагонської до французької корони, що надало йому своєрідний колорит.
Колись давно Колліур був столицею держави Майорка. Один з каталонських королів виділив своєму синові окрему державу, до якої входив острів Майорка і ще низка територій. А оскільки від острова було занадто близько до ворожих маврів, для столиці було обрано більш безпечне місце на материку.
Перша фортеця з'явилася тут у 673 році. Тамплієри побудували в укріпленому селищі замок-цитадель, а в 1276 році король Майорки зробив її своєю літньою резиденцією. У XV столітті замок зміцнив король Арагона. Тепер ця величезна фортеця з сірого каменю і прибудованих Вобаном цегляних зубців підноситься у глибині бухти, дивно контрастуючи з життєрадісним містечком. Зараз це Королівський замок, у залах якого влаштовують виставки сучасних художників. Усі цікаві приміщення відкриті для відвідування. Замок тамплієрів в Колліурі – це потужна військова споруда, що захищає підходи з моря підземними комунікаціями, частина з яких досі використовується французькими військовими.
Над усім містом на горі височить замок Святого Ельма (Le Fort Saint Elme), який побудував іспанський король Карл V в 1552 році. У 1913 році замок продали приватній особі.
На початку XX століття Колліур перетворився на художній центр, місце натхнення художників, серед яких були: Пабло Пікассо, Андре Дерен, Анрі Матісс, Чарльз Ренні Макінтош. Їх зачарували середньовічні вулички і бухти Колліура, види королівського замку, маяк у будівлі вежі церкви Ангелів (Нотр-Дам-де-Ангес) на самому краю мису.
Колліур - сонячний і строкатий, радісний, з різнокольоровими будиночками на прикрашених квітами вуличках, заповнених жвавими туристами. Мальовничі пейзажі околиць безперечно не залишать Вас байдужими.
Не тільки види міста притягують туристів, а ще й гастрономічні шедеври у вигляді устриць. Їх подають запеченими в різних соусах, а також у сирому вигляді. А у колишні часи це старовинне рибальське село було відоме анчоусами.