Бергамо

БЕРГАМО – місто в Ломбардії (Північна Італія) з населенням трохи більше 100 000 чол. За давньою легендою місто було засноване Чідном, сином родоначальника лігурів,  який називав його Барром. У VI ст. до н.е. етруски змінили обличчя міста, побудувавши свої оборонні споруди. У 550р. до н.е. етрусків змінили галли Кеномани, які перейменували місто в Верхгейм, тобто “місто на горі”. Коли Рим поширив свою владу на всю Італію, місто вже називалося Бергомум. Римляни його оточили стінами, перебудованими у середні століття таким чином, щоб їх периметр збігався з римськими. Після лонгобардського і франкського панування Бергамо став незалежним містом-державою, що об’єднав райони, які зберігали власне церковне і адміністративне управління. Після Першої та Другої світової воєн місто набуло сьогоденний вигляд: сучасне, динамічне, комерційне “нижнє місто” і справжня перлина мистецтва – “верхнє місто”. Потрапити з “нижнього” міста до “верхнього” можна на фунікулері, або по одній з крутих вуличок.

Важко описати усі дивовижні пам’ятники мистецтва у Бергамо. Місто здавна поділено на два райони – Бергамо Бассо і Бергамо Альто. Вони розташовуються на пагорбах один навпроти одного, а з XVI століття поділяються ще й фортечною стіною. На відміну від більш сучасного району Бергамо Бассо, район Бергамо Альто в недоторканності зберіг дух середньовіччя. Особливо він відчутний на центральній площі Пьяцца Веккья і навколо неї. Її архітектурний ансамбль, що склався в епоху Ренесансу, включає витончені споруди середньовічної ратуші (Palazzo della Ragione) і міської бібліотеки, побудованої в XVI столітті. Розташована поруч Площа Кафедрального Собору (Piazza del Duomo) – одна з найгарніших площ Ломбардії.

Не менш ефектними є будівлі на площі Пьяцца дель Дуомо. Обов’язково підніміться на ліфті на вежу XII століття Торре Чівіка. Звідти, з висоти пташиного польоту, відкривається чудовий вид на місто. Гордістю Пьяцца дель Дуомо є капела Коллеони, замовлена ​​в 1470-1476 роки Джованні Антоніо Амадео. Поруч розташувалися баптистерій і базиліка Санта – Марія Маджоре – чудовий зразок романо-ломбардської архітектури, яку трохи псує більш пізній барочний інтер’єр. З північного боку від площі підніміться до напівзруйнованої фортеці Рокка, звідки відкриваються види на все місто. Не менш цікаві й палаци бергамської знаті, наприклад: сімей Терці, Мороні, Медолаго-Альбані, Альарді, що відчиняють свої двері туристам, щоб показати, як і раніше, збережені в них твори мистецтва.

До найбільш важливих пам’яток “нижнього міста” відносяться театр, що носить ім’я великого бергамського композитора Гаетано Доніцетті, а також картинна галерея Пінакотека дель Академія Каррара, заснована в 1795 р., що містить одну з найбагатших художніх колекцій в Італії. Тут зберігаються картини бергамської, ломбардської та венеціанської шкіл, представлені такими відомими іменами, як Лотто, Баскеніс, Мороні, Каналетто та інші.

До речі, пам’ятаєте відому радянську музичну комедію – «Труффальдіно з Бергамо»? Ще у Середньовіччя сформувався образ типового жителя міста Бергамо, якого прозвали Труффальдіно. Справа в тому, що Бергамо був завжди суперником для Венеції, його висміювали, називали простаком. Саме таким і постав життєрадісний, трохи чудернацький Труффальдіно. Придумав цього героя Карло Гольдоні, якого  вважають батьком італійського театру.

Завантажити мапу Бергамо:

Mappa Bergamo (141.2 KiB, 600 downloads)

Завантажити мапу Бергамо (Верхнє місто):

Bergamo-Upper-Town-Map (86.0 KiB, 284 downloads)